Опубліковано в журналі “Головбух” № 9 (872), 10 березня 2014 р. (стор. 47-53)
Податкова перевірка на замовлення самого платника податків — це нереально! Однак з початку року таку перевірку вже запроваджено. Електронна перевірка являє собою щось середнє між податковою перевіркою та самоперевіркою. Основні нюанси такої перевірки розглянемо більш детально
Податківці за викликом, або замовляємо електронну перевірку
Повна назва цієї перевірки звучить так: документальна невиїзна позапланова електронна перевірка (далі — електронна перевірка).
Електронна перевірка — це перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 Податкового кодексу України (ПК), до податкового органу, в якому він перебуває на обліку (пп.75.1.2 ПК).
Електронна перевірка є новелою податкового законодавства, яка суміщає в собі як елементи звичайної податкової перевірки, так і елементи самоперевірки. Це проявляється в результатах проведення електронної перевірки та її наслідках для подальших стосунків платника податків з податковими органами. Оскільки включення положень про електронну перевірку до Податкового кодексу було ініційовано не самими платниками податків, а податківцями, то абсолютно нелогічно очікувати, що в результаті її проведення платники податків отримують лише плюси, а податківці — лише мінуси. Так само нелогічно розраховувати й на те, що результат електронної перевірки для податківців має менше плюсів, ніж для платників. Адже податківці цей феномен придумали, їм, як кажуть, «і карти в руки».
Про плюси і мінуси нижче, а поки що про загальний порядок проведення електронних перевірок.
Загальний порядок здійснення електронних перевірок
Електронні перевірки не одразу для всіх платників податків з незначним ступенем ризику, а поетапно:
– з 01.01.2014 — для платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
– з 01.01.2015 — для суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу;
– з 01.01.2016 — для інших платників податків.
Це передбачено пунктом 17 підрозділу 10 розділу ХХ ПК.
заява на перевірку
Електронна перевірка проводиться податковим органом на підставі заяви платника податків.
Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів України про проведення такої перевірки затверджено наказом МДЗ від 03.06.2013 № 143 (далі — Порядок № 143). Цим же наказом затверджено й форму Заяви платника податків про проведення електронної перевірки.
Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку її проведення.
ВРІЗ 1
Реквізити заяви на проведення електронної перевірки містить пункт 2.2 Порядку № 143. У заяві, крім загальних облікових даних, в обов’язковому порядку зазначається інформація про:
– податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;
– систему оподаткування, що застосовується платником податків;
– перелік податків, які будуть перевірені під час проведення електронної перевірки;
– ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку відповідно до чинного законодавства;
– ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку;
– надання платником податків разом із заявою до податкового органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, у форматі, встановленому відповідно до пункту 85.2 ПК;
– спосіб надання документів для електронної перевірки (за допомогою каналу, яким передається електронна звітність, або електронного носія інформації).
що перевіряють
Під час електронної перевірки перевіряються своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати відповідних передбачених Податковим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
критерії відбору
Критерії відбору суб’єктів господарювання — юридичних осіб незначного ступеня ризику встановлено підпунктом 4.2.3 Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 01.04.2011 № 190. Такими критеріями є, зокрема:
– перевищення суми сумнівної (безнадійної) заборгованості на 10% суми податкових витрат;
– несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ, збільшення суми податкового кредиту, а для новоутворених платників — перевищення суми податкового кредиту першого звітного періоду половини розміру статутного капіталу;
– реєстрація суб’єкта господарювання за адресою, яка є місцезнаходженням багатьох юридичних осіб;
– повторна реєстрація платником ПДВ у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою податкового органу;
– перевищення суми витрат за звітний період на 10% суми продажу;
– для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу, — негативна динаміка виторгів, тенденція до спаду або відсутність виторгів, значне зменшення суми продажу порівняно з попередніми періодами, тощо.
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка на проведення документальної планової перевірки не частіше, ніж раз на три календарних роки (п. 77.2 ПК).
подання документів
Заява та документи для перевірки можуть надаватись платником податку до податкового органу у такий спосіб (п. 2.3 Порядку № 143):
- листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
- безпосередньо платником до територіального податкового органу;
- в електронному вигляді.
При наданні заяви та документів в електронному вигляді слід дотримуватись вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV і «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV та Порядку № 143.
У такому разі документ вважається поданим лише після отримання підписаного підтвердження від територіального податкового органу.
Порядок подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки затверджено наказом МДЗ від 31.12.2013 № 898 (далі — Наказ № 898).
Відповідно до пункту 2.1 Наказу № 898 подання платником податків в електронній формі документів для проведення електронної перевірки здійснюється:
– за допомогою системи подання податкових документів в електронній формі з віддаленого персонального комп’ютера;
– шляхом використання послуг центрів обслуговування платників податків.
прийняття рішення
Для того, щоб заява про електронну перевірку була задоволена і перевірка була проведена, необхідним є рішення про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки. Таке рішення приймається керівником територіального податкового органу протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви від платника податків.
ВРІЗ 2
Проте може бути прийнято й рішення про непроведення перевірки. Для такого рішення пунктом 3.3 Порядку № 143 встановлено ряд підстав, таких як:
- подання заяви з порушенням встановленої форми, у т. ч. не заповнено (неправильно заповнено необхідні дані, не підписано або не скріплено печаткою платника податків (за наявності);
- встановлення того факту, що платник належить до платників середнього або високого ступеня ризику;
- період, який підлягає перевірці згідно із заявою, вже охоплено документальною плановою або позаплановою перевіркою тощо.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Рішення про непроведення електронної перевірки не обмежує можливості повторного звернення платника податків із заявою.
Оформлення та реалізація результатів перевірки
Результати електронної перевірки завжди оформляються довідкою. Така довідка складається у двох примірниках. Вона підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку. Після реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання. Для цього платнику надається 5 робочих днів з дня вручення довідки.
Якщо платник податків не погоджується з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в довідці, складеній за результатами електронної перевірки, він все ж зобов’язаний підписати таку довідку. Крім того, він має право подати свої заперечення, які складають невід’ємну частину такої довідки. Податковий орган зобов’язаний розглянути ці заперечення протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та надіслати платнику податків відповідь. Така відповідь, як і заперечення, також є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку має право брати участь у розгляді заперечень, про що він повинен зазначити у запереченнях, поданих ним (п. 86.11 ПК).
Як було зазначено вище, за результатами електронної перевірки складається довідка, а не податкове повідомлення-рішення. Нагадаємо, що податкове повідомлення-рішення формується у разі нарахування (чи зменшення) податкового зобов’язання саме податковим органом за результатами перевірки, тобто попри волю та бажання платника податку.
Наслідки ж електронної перевірки є більш лояльними до платника податку. У цьому разі складається довідка, яка має наслідки, подібні наслідкам самостійного виявлення платником податків своїх податкових помилок.
Згідно з пунктом 50.1 ПК платник податків, який самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний вчинити одну з дій:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
У разі ж нарахування штрафу податковим органом та відображення його в податковому повідомленні-рішенні, застосовується його розмір у 25% або навіть у 50% від донарахованої суми податку. І цей штраф буде нарахований податківцями, якщо платник податку проігнорує результати електронної перевірки та не вчинить одну з наведених вище двох дій.
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Відповідно до пункту 50.3 ПК у разі якщо платник податків не подасть уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний податковий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
За результатами такої позапланової перевірки варто вже очікувати податкове повідомлення-рішення із нарахованими податковими зобов’язаннями та штрафом у підвищених розмірах.
Насамкінець підсумуємо, що ж корисного дає електронна перевірка платникам податків та податковим органам у порівнянні з іншими перевірками та стосунками між ними? Що саме виграють податківці та платники податків, як вирішили пройти цю процедуру?
Що виграють платники?
По-перше, це можливість самим визначати: проходити цю перевірку чи не проходити. Оскільки електронна перевірка проводиться на підставі заяви, яку можуть подати платники податків з незначним ступенем ризику, то її проведення слід вважати правом, а не обов’язком. А значить до неї можна підготуватися заздалегідь, перш ніж просити податківців провести електронну перевірку. З ініціативи податківців електронна перевірка не проводиться.
По-друге, за результатами електронної перевірки платник податку отримує довідку. Якщо в довідці зазначено заниження податку, він може зреагувати на це, як на самостійно виявлену помилку, а саме: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку. І це в той час, коли за результатами звичайної документальної перевірки донарахування податку податківцями супроводжується штрафом у 25% або 50% (повторно протягом 1095 днів). Тобто платник податку має право вибрати, як йому реагувати на довідку, складену за результатами електронної перевірки: оскаржувати зазначені в ній податкові помилки чи виправляти їх; сплачувати штраф у розмірі 3%, 5%, чи 25% або навіть 50%.
Перевагою у цьому випадку є саме по собі надання права платнику податків самостійно вирішувати вступати йому з податківцями у гру під назвою «електронна перевірка та її наслідки» чи не вступати.
По-третє, платник податків, який замовив проведення електронної перевірки, може розраховувати на те, що виявлені під час такої перевірки та відображені в довідці додатково нараховані суми податків будуть усіма тими негативними наслідками порушень у перевірених податкових періодах. Тобто, очікування того, що податківці потім ще раз перевірять ці самі періоди, але вже за власною ініціативою, мають бути невисокими.
Що виграють податківці?
По-перше, податківці отримують можливість перевіряти тих платників податків, перевірити яких за власною ініціативою не завжди вправі, через незначний ступінь ризику, або мораторій на перевірки їм забороняє. А тут платник податків сам попросив про проведення перевірки.
По-друге, проведення електронної перевірки може надавати податківцям додаткове право (підставу) на проведення позапланової перевірки, якщо платник податків не подав уточнюючий розрахунок за результатами електронної перевірки протягом 20 календарних днів.
По-третє, це можливість донараховувати податки у спірних ситуаціях і підвищена ймовірність того, що платник податку їх заплатить, не оскаржуючи таке донарахування. Адже не зовсім логічно самому попросити податківців провести електронну перевірку і самому ж скаржитися на її результати. Тож цілком логічним буде сподівання податківців на те, що платник податків поводитиме себе «по-джентльменськи» та не скаржитиметься на результати замовленої ним же електронної перевірки.
І останнє. Самі по собі санкції у вигляді штрафу, який отримує бюджет у розмірі 3% або 5% від ніби самостійно виявленої помилки — це вже і поповнення до виконання плану для податківців і гроші для бюджету.
Однак у платників податків завжди залишається альтернатива електронній перевірці: звернутися до фахівців у галузі оподаткування та з їх допомогою уникнути вказаних штрафів. Єдине, на що доведеться зважити, так це на співставлення послуг таких фахівців з сумами штрафів. Адже послуги податківців з проведення електронної перевірки поки що є безоплатними.
ВРІЗ 1
Важливо
Заява платника податків про проведення електронної перевірки подається за 10 календарних днів до очікуваного початку її проведення
ВРІЗ 2
Зверніть увагу
Присутність платника під час електронної перевірки не потрібна