якось натрапив в нашому офісі на розмову колег – любителів футболу. Почув фразу про те, що якась англійська футбольна школа є дуже відомою і престижною, оскільки випустила багато талановитих футболістів, відомих на увесь світ.
Я запитав: «Ви дійсно вірите у те, що футбольна школа може створити футбольний талант?». Відповідь була ствердною, що мене дещо збило с пантелику на якийсь час. Адже я завжди вважав, що таланти отримуються не від школи і не від вчителів. Недарма талановитих людей називають обдарованими, тобто такими, кого хтось чимось обдарував. І хто, на Вашу думку, цей ХТОСЬ, що обдарував людину? Невже Ви вважаєте, що ним може бути школа??? Невже Ви вважаєте, що школа звичайну дитину може зробити талановитою???
Наприклад, я собі не уявляю людину, яка могла би навчити Моцарта у 5-річному віці створювати музикальні шедеври. Погодившись з тим, що Моцарта хтось навчив бути талановитим, слід погодитися й з тим, що той, хто навчив Моцарта, міг би навчити й ще когось іншого. Тобто той, хто зробив Моцарта обдарованим, міг би обдарувати ще когось.
Що ж, на мою думку, відбувається із школою, з якої вийшли талановиті футболісти, музиканти, художники, письменники…? Та нічого дивного. Просто школа має певну вагу у суспільстві і будь-який обдарований учень має отримати диплом такої школи, щоб його талант помітили. Таке вже наше суспільство, що скоріше сприйме якогось бездарного випускника якоїсь відомої школи, аніж талановиту людину без диплома. Саме тому багато хто вважає, що диплом престижного університету відкриває багато дверей для його отримувача. І на мій подив це дійсно так. Суспільство сприймає дипломи, а не таланти.
Отже будь-яка відома школа для того, щоб стати такою, повинна спочатку створити собі відповідний імідж: поганятися за талановитими учнями, залучити їх у свої навчальні аудиторії, зробити їх своїми випускниками, а потім голосно заявити про таких своїх випускників. Після такої голосної заяви бажаючих вчитися у школі за партою, за якою сидів видатний футболіст чи письменник має значно побільшати.
Як результат, виникає конкурс серед бажаючих вчитися у такій школі. Маючи можливість вибирати, школа вибиратиме тих учнів, хто потенційно є талановитим. Вже є таким, а не стане в майбутньому. У найкращому випадку школа виявить цей талант, дасть змогу йому проявитися. У результаті імідж школи ще більше підвищиться до рівня, коли вже не лише потенційно талановиті діти, а й такі, чий талант вже розкрився, матимуть потребу отримати диплом такої школи. Бо талант без диплому не потрібен суспільству.
Таким чином, збільшиться кількість талановитих випускників, а отже й зросте імідж школи. Тобто мова йде про звичайний маркетинг і менеджмент у сфері освіти.
Коли я поступав у Військовий інститут мені казали, що конкурс складав 24 медаліста на одне місце. Якщо це була правда, то спробуйте собі уявити низький рівень знань випускників Військового інституту. Це неможливо.
Тобто були відібрані курсанти з вже набагато вищим за середній рівнем знань та інтелекту. Ці ж курсанти стали випускниками Військового інституту. Зараз мої однокашники керують Київським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України, керував Військовим судом Київського гарнізону. І це не говорячи про те, що багато хто з них займають не менш вагомі інші посади. То ж скажіть, заслуга Військового інституту більше у вихованні, чи все ж таки у відборі того, кого слід випустити???
Якщо ж вважати, що заслуга в обдаруванні належить школі, то довелося б погодитися й з тим, що Скадовська музична школа була би досить знаменитою та іміджевою, якби там випадково повчився пару років Моцарт чи Бетховен. Отже, якби Скадовською музичною школою керував «просунутий» менеджер, який би зумів залучити в учні Моцарта, а Скадовською спортивною школою керував би менеджер, який би залучив в учні Андрія Шевченка чи Яну Клочкову, то можна було би голосно заявити про те, що Скадовськ – місто, у якому вирощують таланти. Але ж правда в тому, що талант люди виростити не зможуть.
Не нам, людям, обдаровувати людей талантами. Тож не таланти мають завдячувати школі, а школа талантам.