Як Ви ставитеся до людини, якій бажаєте удачі???

Як часто ми говоримо: “Удачі тобі!”. А чи замислювалися Ви над тим, що це означає? Давайте уявимо двох стрілків з лука перед змаганнями. Один настільки професійний стрілок, настільки натренований, що промахнутися навіть теоретично не зможе. Інший же лінивий та слабкий, який замість тренувань, спав та їв. Кому з них, на Вашу думку потрібна удача, щоб попасти у мішень? Кому варто побажати удачі? Першому чи другому?

Той, кому ми побажаємо удачі, потребуватиме її. Звісно ми можемо побажати удачі й першому. Але у цьому разі ці слова не будуть означати нічого, крім порожніх слів, або ж нашого незнання того, що такому стрілку удача не потрібна. То ж виходить, коли ми бажаємо удачі, а не просто говоримо автоматично ці слова, ми маємо на увазі того, кому вона потрібна, хто без неї не обійдеться.

То чи хотіли би Ви бути тим стрілком, якому потрібна удача? Чи потрібна Вам удача, якщо без неї Ви нікуди? Адже усе, чого Ви досягнете без Фортуни, буде Вашим досягненням, а не її – Фортуни. А усе, що буде досягнуто з Фортуною, буде удачею, а не Вашою заслугою, не результатом Вашого вміння та знання.

То ж ким ми вважаємо тих людей, кому бажаємо удачі? І чи варто це робити?

Залишити відповідь