Опубліковано в журналі “Головбух” № 39 (902), 27 жовтня 2014 р. (стор. 8-13)

Військові дії на сході України обернулися негараздами як для громадян, так і для суб’єктів господарювання, які перебувають на території проведення АТО. Аби хоч якось зарадити цьому, законотворці запровадили для них пільги. З’ясуємо, на яку саме допомогу можна розраховувати та як нею скористатися

Допомога східним регіонам: що, коли, скільки

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі ? Закон № 1669) набув чинності з 15.10.2014. А через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції (далі ? АТО) він втратить чинність, крім одного лише пункту 4 статті 11, що має так званий системний та постійний характер, тобто характер не тимчасових заходів.

Окрім періоду чинності самого Закону № 1669, слід мати на увазі, що в ньому ще йдеться і про період самої АТО. Цей період розпочався 14.04.2014 та закінчиться у день набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України.

Також у Законі № 1669 наводиться поняття «територія проведення АТО». Це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому КМУ переліку, де проводилася АТО. Уряд зобов’язаний затвердити такий перелік у десятиденний строк з дня опублікування Закону № 1669, тобто до 25.10.2014 затвердити документ під назвою «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», а у десятиденний строк з дня закінчення АТО ? прийняти остаточний перелік. Це означає, що перелік населених пунктів, що входять до території проведення АТО, буде змінюватися. Тобто, треба відслідковувати актуальний перелік для того, щоб «не розслабитися» і не втратити пільги, пов’язані з перебуванням на території проведення АТО «непомітно» для себе.

Тож поняття «територія проведення АТО» має істотне значення, оскільки від того, чи потрапляє населений пункт до такої території залежить, чи має особа, там зареєстрована, право на пільги відповідно до Закону № 1669.

Про пільги щодо цивільно-правових зобов’язань та відповідальності

Закон № 1669 уводить мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями. Йдеться про пільги, втілені у форму зобов’язання кредиторів скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення АТО.

Це зобов’язання поширюється на певне коло суб’єктів, а саме на громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, розташованих на території проведення АТО, а також на юросіб та фізосіб ? підприємців, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території проведення АТО.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення АТО, звільнені на період проведення АТО від сплати:

• за користування земельними ділянками державної та комунальної власності;
• орендної плати за користування державним та комунальним майном.

Громадян України, які проживають на території проведення АТО, звільнено також (уведено мораторій на період АТО) від сплати пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги. А саме за:

• водопостачання;
• газ, електро- і теплоенергію;
• водовідведення;
• утримання і експлуатацію житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання;
• ліфтове господарство.

Йдеться про пеню, нараховану у періоді проведення АТО. Якщо ж така пеня виявилася вже сплаченою, то вона вважається сплатою за майбутні житлово-комунальні послуги. Тобто з пені за несвоєчасну оплату вона «легким помахом руки» законотворців перетворилася в саму оплату житлово-комунальних послуг.

Законодавець попіклувався не лише про те, щоб звільнити від відповідальності так званих суб’єктів АТО, а й про збереження їхнього майна, яке в силу неможливості виконання такими суб’єктами зобов’язань може стати джерелом для примусового виконання цих зобов’язань лише тому, що воно опинилося в іпотеці.

Протягом строку дії Закону № 1669 щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення АТО, що перебуває в іпотеці, зупиняється дія ряду норм Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-ІV (далі ? Закон № 898). Йдеться про статтю 37 цього закону, якою врегульована передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. Ця стаття не діятиме в частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки.

Стаття 38 Закону № 898, якою врегульовано право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, не діятиме в частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки,що належить суб’єкту із території проведення АТО. Не діятиме щодо суб’єктів АТО і стаття 40 Закону № 898 в частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти.

А в частині підготовки та реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, не діятимуть положення статей 41, 43–47 Закону № 898.

Про дозвільні та реєстраційні аспекти

Тимчасове місце проживання осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення АТО в період її проведення, згідно з Законом № 1669 вважатиметься адресою, за якою здійснюватиметься реєстрація фізособи-підприємця держреєстраторами за адресою тимчасового проживання. При цьому держреєстратори не повинні вимагати підтвердження реєстрації за місцем проведення реєстраційних дій.

Реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження юросіб та місця проживання фізосіб-підприємців, які є суб’єктами з території проведення АТО, мають здійснюватися держреєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві. А от, що стосується реєстраційних дій, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юрособи, місцезнаходженням якої є територія АТО, то на такі дії уведено мораторій. Вони заборонені і їх вчинити можна буде лише після закінчення періоду АТО.

Із Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб ? підприємців» від 15.05.2003 № 755-ІV виключено абзац п’ятий частини другої статті 35. Раніше проведення держреєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі (ЄДР), про місцезнаходження юрособи, заборонялося з дати внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юрособи або уповноваженого ними органу щодо припинення юрособи. Відтепер місцезнаходження юрособи, що знаходиться в процедурі припинення, може бути змінено в ЄДР.

Ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам, що здійснюють діяльність на території АТО, є чинними на увесь період проведення АТО, не зважаючи, на те, що строк дії таких ліцензій та дозволів збіг.

Відповідні зміни щодо подовження строку дії раніше виданих ліцензій внесені до статті 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775-ІІІ. Стосовно документів дозвільного характеру ? до частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-ІV. Відповідну інформацію дозвільні органи зобов’язані внести до реєстру документів дозвільного характеру протягом трьох днів.

Суб’єктам, що здійснюють діяльність на території АТО, дозволено порушувати строки повернення валютної виручки та поставки за експортними та імпортними контрактами. Усім іншим експортерам та імпортерам (не суб’єктам АТО) ці строки можна порушувати лише за умови підтвердження існування форс-мажорних обставин.

Про форс-мажор

Відтепер обставини непереборної сили набули офіційної назви форс-мажору. На увесь період дії Закону № 1669 єдиним належним та достатнім документом, що їх підтверджуватиме, буде сертифікат Торгово-промислової палати України (далі – ТПП). Саме він підтверджуватиме ці обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань. І саме стосовно сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а не про довідку ТПП відтепер йдеться у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94.

Відповідні зміни внесено до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97 (далі ? Закон про ТПП). Відтепер до компетенції ТПП віднесено засвідчення форс-мажорних обставин за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізосіб. З дня такого звернення ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП повинні засвідчити форс-мажорні обставини та видати відповідний сертифікат. Причому суб’єкти малого підприємництва вправі не оплачувати такий сертифікат: їм він видається безкоштовно. А от усім іншим суб’єктам господарювання сертифікат дістанеться за плату, розмір якої має відповідати собівартості.

З’явилося відтепер у законодавстві й саме визначення поняття «форс-мажорних обставин», яке раніше було відсутнє і тлумачилося як обставини непереборної сили.

Підверстка

Визначення форс-мажорних обставин застосовуватиметься саме у новому формулюванні і в Законі України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998 № 351-XIV.

Податкові та облікові особливості

Суб’єкти, які здійснюють свою діяльність на території проведення АТО звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Ряд особливостей уведено щодо сплати ЄСВ. Так від нарахування та відповідно сплати ЄСВ звільнено виплати, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Що стосується платників ЄСВ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення АТО, то вони звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі ? Закон № 2464), на період проведення АТО. Йдеться про загальні обов’язки платника ЄСВ, а саме:

• своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ;
• вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування ЄСВ за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
• допускати посадових осіб органу доходів і зборів  до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ;
• подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника ЄСВ;
• надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім’ї померлої застрахованої особи відомості про зарплату (дохід), суму сплаченого ЄСВ та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;
• пред’являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує ЄСВ, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
• перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізособи посвідчення застрахованої особи;
• повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізособи, відомості про яку відсутні в Держреєстрі або яка не пред’явила на вимогу платника ЄСВ посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;
• отримувати в територіальному органі ПФУ посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому ПФУ, та видавати їх застрахованим особам;
• повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Держреєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує ЄСВ, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;
• у випадках, передбачених Законом № 2464, і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;
• виконувати інші вимоги, передбачені Законом № 2464.

Для такого звільнення платнику ЄСВ достатньо подати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання заяву у довільній форміне пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.

До таких звільнених від обов’язків платників ЄСВ не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання цих обов’язків платника ЄСВ, а недоїмка, що виникла у таких платників ЄСВ, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Заходи з державного контролю

Законом уводиться мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Він поширюється на суб’єктів, що здійснюють діяльність на території проведення АТО у періоді проведення АТО. Ця заборона не стосується лише позапланових перевірок суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Державні закупівлі

Ще одна група змін до чинного законодавства стосується процедур здійснення держзакупівель. Відповідно до доповненої статті 5 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197 окремі товари, роботи та послуги, призначені для відновлення інфраструктури міст після завершення АТО, з переліку, затвердженого КМУ, повинні закуповуватися виключно у суб’єктів господарювання, що зареєстровані та здійснюють господарську діяльність на території проведення АТО. Мабуть для того, щоб допомогти таким суб’єктам витримати фінансове навантаження та вижити у скрутний час.

На завершення слід додати, що Закон № 1669 має пріоритет стосовно інших актів законодавства. Відповідно до його частини третьої статті 11 «закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьомуЗакону».

Підверстка

 

ІЗ ДОКУМЕНТА

Визначення форс-мажорних обставин

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ст. 14 Закону про ТТП)