Опубліковано в журналі “Головбух” № 42 (905), 17 листопада 2014 р. (стор. 14-18)
За час військових дій на сході країни у багатьох підприємств зруйновано не один склад чи виробниче приміщення, не кажучи вже про їх товари чи продукцію. Звісно, такі втрати негативно позначаються на балансі цих підприємств. Але безпідставно зменшувати баланс не можна — для цього потрібна інвентаризація. З’ясуємо, як її організувати та провести
Інвентаризація об’єктів, зруйнованих війноюЗдебільшого люди бояться змін. Адже зміни в нашому житті означають потребу робити щось нове. Це щось на кшталт того, як вилізти з-під теплої ковдри, стати на холодну підлогу і кудись піти, попри велике бажання залишатися під нею, адже там так тепло і затишно.
Звісно, АТО чи війна — це нові події в нашому житті, можливість настання яких в Україні навряд чи хтось міг передбачити ще рік тому. Та ми вже маємо новий досвід втрат: майна, товарів, коштів, прибутків… через війну. Під час воєнних дій майно має властивість руйнуватися, горіти або інакше знищуватися. Але в бухгалтерському обліку неіснуюче де-факто майно ще продовжує жити де-юре. Для того, щоб привести у відповідність зазначене «де-юре» із тим самим «де-факто», потрібно зробити кілька юридично значущих дій. А розпочати слід з інвентаризації зруйнованих війною об’єктів обліку.
Обов’язковий характер інвентаризації зруйнованого війною майна
Відповідно до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон № 996) для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їхнаявність, стан і оцінка. До того ж об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством. Тобто керівник підприємства самостійно визначає, чи потрібно проводити інвентаризацію зруйнованого об’єкта (об’єктів).
Згідно із пунктом 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.1994№ 69 (далі — Інструкція № 69), проведення інвентаризації є обов’язковим, у т. ч. у таких випадках:
- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);
- у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ).
Обидва випадки (псування та пожежі) цілком можуть охопити й ситуацію руйнування об’єкта під час війни. Тож навряд чи є сенс доповнювати Інструкцію № 69 спеціальним випадком, яким є руйнування під час війни. Досить зазначених загальних випадків.
ВРІЗ 1
Окрім власних зруйнованих війною об’єктів, відображених в балансі, обов’язковою є також інвентаризація майна і матеріальних цінностей, що не належать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових рахунках, тобто чужих об’єктів (п. 5 Інструкції № 69). Тож якщо війною зруйновано складське приміщення, де зберігалося майно, прийняте на зберігання від іншої особи, обов’язково потрібно інвентаризувати й це майно.
Отже, проведення інвентаризації зруйнованих війною об’єктів є обов’язковим.
Завдання обов’язкової інвентаризації
Згідно з пунктом 7 Інструкції № 69 головними завданнями проведення інвентаризації зруйнованих війною об’єктів є виявлення фактичної наявності таких об’єктів, установлення їх нестачі, виявлення часткової втрати ними первісної вартості, перевірка умов та порядку їх збереження та експлуатації, перевірка реальності їх вартості.
ПІДВЕРСТКА
Інвентаризаційна комісія
Для проведення інвентаризаціїІнструкція № 69 передбачає створення інвентаризаційних комісій.
постійно діючі комісії
Постійно діючі інвентаризаційні комісії створюються розпорядчим документом керівника для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах. До складу такої комісії входять керівники структурних підрозділів, головний бухгалтер. Очолює таку комісію керівник підприємства або його заступник.
Відповідно до пункту 11.3 Інструкції № 69 постійно діючі інвентаризаційні комісії виконують організаційну функцію: проводять профілактичну роботу із забезпечення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання; організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій тощо.
робочі комісії
Робочі інвентаризаційні комісії також створюються розпорядчим документом керівника. Такі комісії створюють на підприємстві, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією. Метою їх створення є безпосереднє проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва. До складу робочих інвентаризаційних комісій входять інженер, технолог, механік, виконавець робіт, товарознавець, економіст, бухгалтер та інші досвідчені працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.
Робочу інвентаризаційну комісію очолює представник керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Таким представником (головою робочої інвентаризаційної комісії) заборонено призначати одного й того ж працівника два роки поспіль.
ВРІЗ 2
Робочі інвентаризаційні комісіїбезпосередньоздійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва (п. 11.4 Інструкції № 69). Ці самі комісії оформлюють і протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них.
Склад інвентаризаційної комісії
На думку Мінфіну, викладену в листі від 27.05.2014 № 31-08410-07-29/12918, до складу інвентаризаційної комісії може входити лише керівник, якщо він єдиний працівник підприємства.
Погодитися з такою думкою важко. Адже, зважаючи на головні завдання інвентаризації, викладені у пункті 7 Інструкції № 69, можна дійти висновку, що головною метою інвентаризації є контроль. А для контролю потрібно наявність двох суб’єктів відносин: контролюючого та контрольованого суб’єкта. Наприклад, у пункті 8 Інструкції № 69 йдеться про раптові інвентаризації, коли всі ТМЦ підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії. Керівник не може сам себе раптово проінвентаризувати та провести раптову інвентаризацію.
Або ж відповідно до пункту 2 Інструкції № 69 відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який має створити необхідні умови для її проведення у стислі строки. Логічно, що керівник має створити ці умови для когось, а не для себе. Бо створення потрібних умов для себе не може бути обов’язком.
Отже, необов’язкова інвентаризація, проведена контролюючим і контрольованим суб’єктом одночасно, є абсолютно алогічним заходом. Хіба що таку інвентаризацію проведено просто формально. У такому разі акт інвентаризації можна було б скласти і без її проведення. А проконтролювати те, що зазначено в статті 10 Закону № 996, можна й без складання акта інвентаризації.
Інший випадок — обов’язкова інвентаризація. У більшості випадків обов’язкової інвентаризації йдеться про контролюючого і про контрольованого суб’єктів як окремих суб’єктів. Це логічно, бо акт такої інвентаризації має бути наданий не керівникові, а іншій особі, судді, реєстратору, податковому органу тощо. Тобто тому, чиє існування у таких відносинах є логічним. Адже обов’язкова інвентаризація якраз і передбачає, що її результати цікавлять не тільки і не стільки керівника, а інших осіб, які мають приймати відповідні рішення, враховуючи наслідки інвентаризації.
Отже, проведення необов’язкової інвентаризації на підприємстві, де керівник є єдиним працівником, може бути виправдано лише формальною потребою мати акт інвентаризації, який можна скласти і без її фактичного проведення.
Стаття 10 Закону № 996 взагалі не вимагає створення інвентаризаційної комісії. Склад інвентаризаційних комісій регулює Інструкція № 69. Як було зазначено, відповідно до підпункту 11.1 Інструкції № 69 постійно діючі інвентаризаційні комісії складаються з керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера та очолюються керівником підприємства або його заступником.
ВРІЗ 3
А згідно з підпунктом 11.2 Інструкції № 69 до складу робочих інвентаризаційних комісій мають включатися інженер, технолог, механік, виконавець робіт, товарознавець, економіст, бухгалтер та інші досвідчені працівники, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Тож, як бачимо, Інструкція № 69 не передбачає залучення до складу інвентаризаційних комісій осіб, які не є працівниками підприємства.
Отже, інвентаризаційна комісія має складатися, по-перше, з кількох осіб, які, по-друге, мають бути працівниками підприємства. Інакше протокол інвентаризаційної комісії, створеної з порушенням, може стати окремою причиною конфлікту з контролюючими органами.
Дії комісії під час інвентаризації зруйнованих війною об’єктів
З урахуванням підпункту 11.8 Інструкції № 69 при інвентаризації зруйнованих війною об’єктів мають бути здійснені такі дії:
- обмір та підрахунок того, що залишилося від зруйнованого війною об’єкта;
- складання інвентаризаційного опису на товарно-матеріальні цінності, що перебувають у зруйнованих об’єктах, та самих таких об’єктів;
- визначення кількості цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, яка може визначатися на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;
- на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що збереглися на зруйнованому об’єкті і прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови має бути зроблена відмітка «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записані ці цінності;
- на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, має бути зроблена відмітка про такий відпуск, і вони мають бути занесені до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації.
Результат інвентаризації зруйнованого війною майна
Згідно з підпунктом 11.12 Інструкції № 69 протокол інвентаризаційної комісії має бути у 5-денний строк розглянутий і затверджений керівником підприємства. Після цього затверджені результати інвентаризації мають бути відображені в бухобліку підприємства в тому місяці, коли закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня місяця звітного року.
До того ж розмір збитків від знищення (псування) зруйнованих війною матеріальних цінностей визначається відповідно до:
- Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.1995 № 217/95-ВР, якщо будуть установлені винні у зруйнуванні таких об’єктів особи;
- Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей,затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 № 116 (далі — Порядок № 116). Відповідно до Порядку № 116 розмір збитків від знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891.
ВРІЗ 1
Важливо
Інвентаризація зруйнованих внаслідок бойових дій об’єктів є обов’язковою
ВРІЗ 2
Зверніть увагу
Інвентаризаційна комісія має складатися з кількох осіб — працівників підприємства
ВРІЗ 3
Важливо
Залучення до складу інвентаризаційних комісій осіб, які не є працівниками підприємства, не передбачено Інструкцією № 69
Підверстка
Зверніть увагу
Головні завдання інвентаризації:
а) виявлення фактичної наявності основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;
б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість;
г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, незавершеного виробництва