Часто в магазинах чи на ринку як аргумент, переконливий на думку продавця, чую про те, що та річ, яку мені хочуть продати, є модною. На мене той аргумент якщо й діє, то в діаметрально протилежному напрямку: може я й купив би ту річ, що мені сподобалася, а от коли мені нав’язують її, тому що вона модна, бажання купувати зникає.

Покопавшись у собі, дійшов цікавого висновку про те, що коли мені говорять, що я маю щось купити, тому, що воно модне, мені фактично говорять, що хтось вирішив за мене, який одяг чи взуття я маю носити, і мої смаки тут ні до чого, не говорячи вже про часту незручність модного одягу чи взуття.

Людина, що вдягає одяг модного кольору, зливається з натовпом і губиться у ньому. Щоб не загубитися у натовпі модно вдягнених, треба вдягнутися немодно. Немодно вдягнена людина у натовпі виділяється, її помічають, її критикують за старомодність і прагнуть повернути в натовп.

Таких думок я дійшов. А тут ще таке прочитав: «Нелюбовь толпы к свободе воплощена в моде. Толпа требует единообразия». (Александр Нил «Воспитание свободой»).

От і думаю собі ким мені бути: модним чи вільним.