Опубліковано в газеті “Бухгалтерія” № 8 (1151), 23 лютого 2015 року, стор.72-75

Олександр ЄФІМОВ, доцент кафедри цивільного та трудового права

Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, к.ю.н.

 

Нормативна база

ПКУ

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

Закон № 1600

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання» від 22.07.2014  р. № 1600-VII

 

«Якщо трудність тебе не вб’є, вона зробить тебе сильнішим»

Сенека Луцій Молодший

 

 

«Важкі часи» – категорія, яку придумали люди для того, щоб виправдати свою слабкість. Посилаючись на «важкі часи», люди пояснюють свої негаразди не як результат своєї діяльності, а як результат дії зовнішнього фактору. Закладається при цьому така собі формула пояснення: «мені все би вдалося, якби не важкі часи».

Якщо ж виходити з того, що «важкі часи» – це щось суб’єктивне, надумане, то для того, щоб їх здолати треба просто змінити спосіб мислення: якщо те, що, зазвичай, називають «важкими часами», вважати сукупністю факторів, які примушують рухатися, народжувати нові ідеї, покращувати те, що вже й так робиться, то можна дійти до того, що «важким часам» треба дякувати за допомогу у нашому зміцненні, а не скаржитися на них. Вийде розуміння «важких часів» подібне до того, як їх розумів Сенека (див. епіграф).

Часто чую про те, що у «важкі часи» маємо багато проблем. Та чи так вже страшно мати багато проблем? Мабуть таки страшно, поки не усвідомлюєш, що ж таке проблема у своїй суті. Перш ніж читати далі, дайте собі відповідь на запитання: «Що для Вас означає слово «проблема»?».

А тепер давайте звернемося до філософів. «Проблема – це форма й засіб наукового пізнання, яка поєднує в собі два змістові елементи: знання про незнання й передбачення можливості наукового відкриття»[1]. Тобто проблема – це те, що можна вирішити, просто я ще не знаю, як це зробити, та обов’язково дізнаюся.

А ще філософи вважають, що «проблема – це суб’єктивна форма відображення необхідності розвитку знання, яка відображає суперечність між знаннями і дійсністю…; вона одночасно є засобом досягнення й методом пошуку нових знань»[2]. Отже проблема спонукає до ефективних дій. То ж чи варто на неї скаржитися?

Таким чином, усвідомивши, що «важкі часи» нас вчать більше, аніж «часи легкі», можемо усвідомити, що їм ми маємо дякувати, а не скаржитися на них. А те, що доводиться докладати додаткових зусиль у навчанні, й так зрозуміло: хіба ж можна чогось навчитися, не докладаючи зусиль? Це все рівно що займатися спортом, не тренуючись. Питання лише в тому, що одні страждають від того, що треба напружуватися, а інші отримують від того задоволення. Ваш вибір: до перших чи до других лежить ваш шлях.

Сьогодні зранку читав Ернеста Хемінгуея «Прощавай зброя» і звернув увагу на те, що в Італії під час війни готелі працювали. І це була не антитерористична операція десь за 700 км. Це була перша світова війна. Тож чи такі вже нездолані проблеми ми маємо сьогодні? Та чи привід закривати готельний бізнес через АТО на сході країни?

Як власник готельного бізнесу на півдні і на заході України не можу похвалитися тим, що обидва готелі заповнені на 100 відсотків. Але й не зачинені. Працюють. А «важкі часи» стали приводом оптимізувати те, що вже давно треба було оптимізувати. Просто «важкі часи» до того досить енергійно мене підштовхнули. Розглянемо оптимізацію готельного бізнесу у важкі часи з точки зору різних аспектів.

Юридичний аспект.

Як в період будь-яких змін влади, маємо в Україні таке собі «безвладдя». Не у тому сенсі, що в нас немає влади де-юре. Маємо і Президента і Верховну Раду. «Безвладдя» у тому сенсі, що за часів минулої влади бізнесом у нас займалися ті, хто був при владі. Вони ж і «кришували» бізнес. Зараз сказати, що вони залишилися при владі важко. З’явилися інші «бажаючі» займатися бізнесом, перебуваючи при владі, але ці інші бажаючі поки що не встигли стабілізувати свої позиції. Якщо простіше, то ті, хто «кришував» певні бізнеси раніше зараз вже не завжди можуть це продовжувати, а нові – ще не можуть. Важко зараз знайти людину при владі, яка би за певну частку могла би гарантувати «захист» бізнесу. То ж доводиться бізнесу сподіватися на власні сили більше, аніж раніше. А на «дах» – менше ніж раніше.

Залишаються юристи, як інструмент захисту. Хоча й вони не завжди є гарантією від «свавілля» тих, хто ще може його вчиняти, однак певну міру захисту юристи вже зараз можуть надати. Якщо ж Ваш юрист є ще й доволі креативним, тобто не таким, хто лише те й робить, що пише позови під копірку, а орієнтується у ситуації і знає, як використати ті чи інші бюрократичні нюанси, то ступінь юридичного захисту може бути досить вагомим. Наприклад, якщо готель знаходиться за 650 км від Києва і на рецепцію принесли листа від якогось контролюючого чи правоохоронного органу, тобто прийшов такий собі держслужбовець, для якого Київ – місто де живе його міністр, якого він сприймає як бога (далекого і всесильного), то й адвокатська фірма, яка обслуговує такий готель аж із Києва, також може вразити такого держслужбовця своєю всесильністю та недосяжністю. Не вірите, самі запитайте у місцевого чиновника, що він думає про київських адвокатів.

Так от, якщо такому держслужбовцю запропонувати чашку кави, поки він чекатиме на вашу відповідь на його запитання про те, приймете Ви від нього його лист чи не приймете, і розумітиме, що в цей час Ви радитеся з вашим київським адвокатом (не забудьте держслужбовцю про це самі прямо сказати), то Ваш «юридичний» статус в очах такого держслужбовця з великою ймовірністю зросте. Колись один інспектор ДАІ далеко за межами Київської області мені сказав таке: «Чого я зупинятиму чорний мерседес з київськими номерами через якесь там незначне перевищення швидкості. Вийде якийсь «пасажир» повідриває мені погони й поїде далі. Мені й не київських вистачає». Цей чиновницький психологічний феномен ще Гоголь в «Ревізорі» яскраво описав.

Якщо чиновник прийшов до готелю з усним запитанням про надання йому якоїсь інформації, то цілком ймовірно, що його можна «утримати в межах правового поля» простим зустрічним запитанням: «Назвіть, будь ласка, норму права, яка дає Вам право запитувати у мене те, що Ви запитуєте». І після того, як він її назве, а Ви запишете, беріть паузу і кажіть: «Перш ніж відповісти Вам, я маю порадитися з нашими адвокатами з Києва». І знову ж таки, пригостіть його кавою. Не можу гарантувати, що спрацює, але у нас в більшості випадків спілкування залишається чемним і не агресивним. А часто навіть конструктивним.

Крім такої собі юридично-психологічної сторони є ще й інша площина юридичного аспекту. Суто юридична. Її просто треба знати.

Законом № 1600 внесено зміни у два законодавчих акти, а саме, до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Ці зміни спрямовані на уведення адміністративної відповідальності для посадових осіб органів, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. КУпАП доповнено двома новими статтями: ст.166²¹ «Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст.188⁴⁵ «Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва».

У ст.166²¹ КУпАП йдеться про порушення щодо об’єктів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, тобто щодо тих, кого такі посадові особи перевіряють. Це порушення строків та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю); проведення їх за відсутності підстав, установлених законом; проведення таких заходів без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення; проведення позапланових заходів без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону; здійснення заходів без застосування акта перевірки, що містить перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності; порушення встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку відбору зразків продукції; проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом; висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю); ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки. Адміністративна відповідальність для посадових осіб контролюючих органів встановлена у розмірах від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це від 850 до 2 550 грн. Самі вирішуйте, нагадувати чи ні інспектору про таку його ймовірну відповідальність. Це залежить від конкретної ситуації.

Зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються упорядкування здійснення планових перевірок та обмеження підстав для здійснення позапланових перевірок. Так, план здійснення перевірок на відповідний плановий період відповідно до оновленої ст.5 цього Закону повинен бути оприлюднений на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду. Він повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Стосовно позапланових перевірок внесено зміну відповідно до якої відтепер підставою для такої перевірки є обґрунтоване звернення саме і лише фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. При цьому у разі, якщо таке звернення буде безпідставним, то фізична особа, яка його подала нестиме «відповідальність, передбачену законом».

Крім того, досить важливим є повторна (щодо кримінального процесуального законодавства) констатація правомірності вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, лише у випадках, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Як відомо КПКУ передбачає можливість такого вилучення лише у добровільному порядку, або ж за ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів відповідно до глави 15, або ж у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду відповідно до глави 16 КПКУ.

Саме час нагадати, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII установлено, що «перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня – грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки».

Таким чином, цілком ймовірно, що «важкі часи» нагадають Вам про те, що варто:

1. Користуватися послугами юристів, адвокатів, хоча би іноді. Адже займатися готельним бізнесом (та й взагалі бізнесом) без юриста – все рівно що ходити по мінному полю без сапера: ходиш поки не став на міну.
2. Варто виділити певну кількість часу аби слідкувати за законодавством. Адже саме його часті зміни можуть спровокувати «неочікувані» ситуації. Щоб таких ситуацій було менше, слід «моніторити» законодавство самостійно чи з допомогою фахівців.

Податковий аспект.

Він дуже простий, якщо говорити абстрактно: треба обрати найоптимальнішу організаційно-правову форму та здійснення підприємницької діяльності та найоптимальнішу систему оподаткування. Наприклад, відповідно до ст.3 Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 23 лютого 2012 року № 4448-VI відбувається «здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб:

органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства;

органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів».

Такі обмеження стосуються правда не усіх спрощенців, а лише тих, «які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Ще органам Пенсійного фонду цей Закон дозволяє здійснювати планові та позапланові перевірки «щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику».

Усім іншим «органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом».

Тож обрана власником готелю спрощена система оподаткування дає додаткових юридичних гарантій зменшення кількості спілкувань з контролюючими органами. Як саме працювати саме спрощенцям у готельному бізнесі, можуть порадити ті ж самі юристи. Рівень порад таких юристів залежить від їх фаховості та креативності.

Маркетинговий аспект.

Якщо ті маркетингові заходи, які вживалися раніше, не дають очікуваних результатів, їх треба замінити іншими. Та обставина, що ви їх не знаєте, ще не означає, що їх не існує. Зуміли ж італійські готелі часів першої світової війни та перебування в них Ернеста Хемінгуея вижити. Значить вони знайшли потрібні маркетингові способи залучення відвідувачів під час війни.

Те, на чому ґрунтуються мої маркетингові погляди, аж ніяк не є об’єктивною істиною в останній інстанції. Така собі суб’єктивна точка зору, сформована на моєму бажанні ефективно зорієнтуватися у ситуації і використати її. Орієнтуюсь я шляхом уявлення себе в ролі гостя нашого готелю. Адже саме він (гість) приймає рішення, їхати до нас чи не їхати.

Зважаючи на ситуацію в Україні, досить важко зараз планувати відпочинок: невідомо, що буде, коли прийде «заброньований» час. Можливо доведеться відмовлятися, та чи поверне готель такому гостю вартість бронювання. От і стримує цей фактор від бронювання. А якщо я би Вам запропонував забронювати відпочинок без авансової оплати за бронювання, скажімо у липні 2015 року? Ви би забронювали.

Інший фактор: фінансовий. Грошей у людей стало менше і це зрозуміло, зважаючи на економічну ситуацію в Україні. То може їм запропонувати оплату з розстроченням чи з відстроченням оплати? Якщо це зробити відверто і чесно, то є шанс, що, забронювавши без оплати за бронювання та ще й з оплатою у розстрочку, Ваш гість не зніме бронювання лише тому, щоб Вам зробити приємне.

Ну й зрозуміло: сервіс. Тут вже порадити щось важко, оскільки це залежить від того, якої якості послуги Ви надаєте, та якої можете надавати. Так один знайомий говорить: «А що там з туристами розмовляти. Паспорт забрав, ключ від кімнати дав, кімнату показав і до побачення. Побачимося у день від’їзду».

А якщо ж гості Вашого готелю їхатимуть від Вас Вашими друзями, то який готель особисто Ви би обрали?

Врешті решт можна не лише говорити про те, що Україна – це Європа. Можна ще нею стати. Хоча би у сенсі європейського сервісу. Так в старому американському фільмі «Scarface» на початку зазначається питання до уряду про те, що він (уряд) збирається зробити, аби подолати мафію. Відповідь така: «Уряд країни – це Ваш уряд. Що ВИ збираєтеся зробити?». Тож сервіс європейський в українських готелях створюватиме точно не український уряд і не українська влада.

Можна ще звернутися до фахівців у сфері готельного маркетингу та скористатися послугами таких фахівців. Але в будь-якому разі готель залишиться Вашим. А значить і послуги там будуть Ваші.

Економічний аспект.

Стосовно економічного аспекту слід зупинитися на тому, що він у глобальному розумінні полягає в тому, щоб доходи від готельних послуг перевищували витрати. Причому реальні доходи і реальні витрати.

Якщо Ви зосередитеся на тому, щоб зменшити витрати і включити «режим максимальної економії», врешті решт можете навчитися економити. Якщо зосередитеся на тому, щоб збільшити дохід, врешті решт можете навчитися заробляти. У першому випадку ризикуєте зекономити максимум, проте нічого не заробити. У другому випадку ризикуєте заробити більше ніж завжди, проте й витратити більше. Може навіть більше, ніж заробили.

Як на мене, то оптимальний варіант займатися зменшенням витрат і збільшенням доходів одночасно. Для цього їх варто проаналізувати та знайти шляхи відповідно зменшення витрат та збільшення доходів. Усе починається з аналізу витрат та доходів.

Наприклад, витрати на енергоспоживання: світло, опалення. Якби не «важкі часи», то коли би Ви замислилися над тим, щоб застосувати енергозберігаючі технології? Уявіть собі, скільки енергії споживатиме Ваш готель після таких «важких часів». У Карпатах один знайомий власник готельного бізнесу на річці будує міні гідроелектростанцію. Інший на півдні поставив сонячні колектори.

А доходи: уявіть собі, скільки нових послуг, та якої якості Ви надаватимете після того, як сплинуть «важкі часи» і Ви їх витримаєте. В Україні живе більше 40 мільйонів людей. Якщо Ваш готель відвідає 1% населення України, тобто одна людина із 100 – це буде більше 400 тисяч. Вам залишається їм лише запропонувати щось цікаве та корисне. Те, на що Ваші гості із задоволенням поміняють свої гривні.

Окрім українців є іноземці. У нашому готелі на півдні відпочивали гості з 22 країн світу. Навіть з Уганди (це екваторіальна Африка), Індії, Південної Кореї та Аргентини були гості. А зараз приїздять іноземні гості за враженнями. Спілкувався минулого тижня з австрійцем, нашим гостем, який приїхав подивитися, як змінюється Україна.

Той сегмент ринку, на якому Ви звикли шукати своїх споживачів, не є єдиним, де Ваші споживачі знаходяться. Пошукайте їх в іншому сегменті.

Окрім пошуку Ваших гостей в інших сегментах ринку, слід також зосередитися на додаткових послугах, які би зробили перебування у Вашому готелі цікавим. Поки ще в Україні не часто зустрічаються фахівці, які би пропонували якісний туристичний продукт, та й взагалі його би пропонували. На власному досвіді у тому переконався, оскільки часто дозвілля гостей у нашому готелі доводиться організовувати нам самим. Наприклад, в Україні є найбільший у Чорному морі острів Джарилгач, на якому можна переночувати та зустріти Сонце. Чи відмовилися б Ви від рибалки на чорноморських бичків, юшки, звареної на ватрі з цих бичків, спостерігання за Сонцем яке сідає у море, а потім сходить з води та купання у нічному морі?

А чи знаєте Ви, що в Україні є єдина пустеля у Європі пустеля – Олешківська, де можна босоніж погуляти по піску, поки Сонце його не нагріло так, що в ньому можна яйця варити, просто закопавши їх у пісок?

А в Карпатах знаходиться географічний центр Європи. Знаєте?

Це все те, що українці та іноземці можуть побачити і відвідати виключно в Україні. Просто цю інформацію треба правильно донести потенційним гостям, треба навчитися це робити. Для цього необхідно лише мати інше мислення, аніж те, що Ви його мали до «важких часів». Альберт Ейнштейн з цього приводу вказував: «Той рівень мислення, що завів вас туди, де ви зараз знаходитеся, не приведе вас туди, де ви мрієте бути». А ще він говорив: «Ви ніколи не зумієте вирішити проблему, що виникла, якщо збережете те ж саме мислення і той же самий підхід, який привів вас до цієї проблеми».

Висновок: просто уявіть собі, якими сильними Ви будете, коли минуть «важкі часи».

[1] Філософія: Навч. посібник. Автори: Щерба С.П., Щедрін В.К., Заглада О.А. – 2004. Київ, МАУП. – С. 205 (прим. авт.).

[2] Там же (прим. авт.).