Ще раз про безлад і порядок.

Після розсилки минулої середи я отримав кілька листів, з яких зрозумів, що не всім до смаку пов’язування безладу з любов’ю, а досконалого порядку – з цвинтарем. Відчуваю потребу пояснити, про що саме йдеться, про що саме я писав.

Якщо Ви вважаєте, що порядок – це завжди добре, а безлад – завжди погано, то Ви керуєтеся стереотипом, який Вам завадив зрозуміти мою думку. Тому що я так н вважаю. Поясню на прикладах.

У казармі Військового інституту, в якій я прожив три роки, існував ідеальний порядок. Ліжка вирівнювали за допомогою мотузки. Білі смужки на синіх ковдрах усіх ліжок ідеально вирівнювалися за допомогою тієї ж мотузки. У тумбочках мило лежало зліва, а зубна паста з щіткою – праворуч. І не навпаки. Порядок був ідеальний. Проте так приємно було опинитися в домашньому безладі, де ліжко було м’яким, теплим і затишним. І головне не завжди застеленим, а якщо й застеленим, то без мотузки.

Що Вам більше подобається: порядок, коли Ви за тиждень знаєте, що саме і якого саме дня Вас чекає на вечерю, чи відступ від того порядку, коли дружина приготує щось несподіване і смачне, приємно Вас здивувавши?

Порядок не завжди означає те, що Вам подобається. Він може Вам подобатися, а може й не подобатися. І все це тому, що слово «порядок» походить від слова «ряд». Ряд якихось подій, розташування речей, чи певних дій. Цей ряд є логічним і зрозумілим, але не обов’язково таким, що Вам подобається.

Так само і безлад: він може Вам подобатися (творчий безлад), а може й не подобатися. Проте, саме у безладі може виникнути щось несподіване, оскільки в ньому можна творити, а творити без любові неможливо. Без любові можна лише суворо дотримуватися порядку, незалежно від того, подобається Вам це чи ні. Що більше порядку, то менше несподіванок, як на цвинтарі: усі могили в ряд.

Тепер зрозуміліше?

Залишити відповідь