Податківці за викликом, або Електронну перевірку замовляли?

Опубліковано в журналі “Головбух” № 3 (914), 26 січня 2015 р. (стор. 35-41)

Олександр ЄФІМОВ,

доцент кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, канд. юрид. наук, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та Партнери», адвокат, аудитор

Податкова перевірка на замовлення самого платника податків — це нереально! Однак з початку року таку перевірку вже запроваджено. Електронна перевірка ? щось середнє між податковою перевіркою та самоперевіркою. З’ясуємо головні аспекти такої перевірки

Податківці за викликом, або

Електронну перевірку замовляли?

Повна назва цієї перевірки з 01.01.2015 ? документальна невиїзна позапланова електронна перевірка за заявою платника податків (далі — електронна перевірка).

Електронна перевірка — це перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 Податкового кодексу України (ПК), до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.

Важливим елементом електронної перевірки є поставлений у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон № 71) наголос на тому, що вона проводиться за заявою платника податків, але не раніше офіційного повідомлення Державної фіскальної служби України(ДФС) про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків:

– які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

– суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва;

– інших платників податків. (пп.75.1.2 ПК).

Електронна перевірка є новелою податкового законодавства, яка поєднує елементи як звичайної податкової перевірки, так і самоперевірки. Це проявляється в результатах проведення електронної перевірки та її наслідках для подальших відносин платника податків з контролюючими органами. Оскільки включення положень про електронну перевірку до ПК було ініційовано не самими платниками податків, а податківцями, то абсолютно нелогічно очікувати, що в результаті її проведення платники податків отримують лише плюси, а податківці — лише мінуси. Так само нелогічно розраховувати й на те, що результат електронної перевірки для податківців має менше плюсів, аніж для платників. Позаяк податківці цей феномен придумали самі, то їм, як то кажуть, і карти в руки.

Про плюси і мінуси ? далі, а допоки йтиметься про загальний порядок проведення електронних перевірок.

Загальний порядок здійснення електронних перевірок

Нагадаємо, що до набрання чинності Законом № 71 (01.01.2015) електронні перевірки вводилися поетапно:

–       з 01.01.2014 — для платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

–       з 01.01.2015 — для суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу;

–       з 01.01.2016 — для решти платників податків.

Проте уже з 1 січня поточного року зазначених платників податків про їх право подати заяву на проведення електронної перевірки, як уже згадувалося, має офіційно повідомити Державна фіскальна служба України про запровадження проведення такої перевірки.

Саму заяву подають за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлює ДФС. Тож попереду ? чергові податкові новації та вже ДФС-ні форми.

Наразі Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів України про проведення такої перевірки регулюєнаказ МДЗ від 03.06.2013 № 143 (далі — Порядок № 143). Цей наказ затверджує й форму Заяви платника податків про проведення електронної перевірки. Тож виокремимо головні положення Порядку № 143.

ВРІЗ 1

Реквізити заяви на проведення електронної перевірки містить пункт 2.2 Порядку № 143. У заяві, крім загальних облікових даних, в обов’язковому порядку зазначається інформація про:

–          податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;

–          систему оподаткування, що застосовується платником податків;

–          перелік податків, які будуть перевірені під час проведення електронної перевірки;

–          ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку відповідно до чинного законодавства;

–          ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку;

–          надання платником податків разом із заявою до податкового органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, у форматі, встановленому відповідно до пункту 85.2 ПК;

–          спосіб надання документів для електронної перевірки (за допомогою каналу, яким передається електронна звітність, або електронного носія інформації).

що перевіряють

Згідно з Порядком № 143 під час електронної перевірки перевіряють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати відповідних передбачених ПК податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

критерії відбору

Критерії відбору суб’єктів господарювання — юридичних осіб незначного ступеня ризику встановлені підпунктом 3.2.3 Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджених наказом ДПС від 27.06.2012 № 553. Такими критеріями є, зокрема:

–          перевищення суми сумнівної (безнадійної) заборгованості на 10% суми податкових витрат;

–          несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ;

–          збільшення суми податкового кредиту звітного податкового періоду порівняно з сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду на 10 млн. грн. або більше ніж удвічі, та задекларована сума усього податкового кредиту становить 1 млн. грн. і більше;

–          збільшення суми податкового кредиту першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50% суми статутного капіталу (для новоутвореного платника ПДВ);

–          повторна реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ у разі анулювання реєстрації платником ПДВ за ініціативою податкового органу;

–          негативна динаміка виторгів, тенденція до спаду або відсутність виторгів, значне зменшення суми продажу порівняно з попередніми періодами, тощо (для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка на проведення документальної планової перевірки не частіше ніж раз на три календарних роки (п. 77.2 ПК).

подання документівЗаяву та документи для перевірки може подавати платник податку до податкового органу у такий спосіб (п. 2.3 Порядку № 143):

  • листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
  • безпосередньо платником до територіального податкового органу;
  • в електронному вигляді.

При поданні заяви та документів в електронному вигляді слід дотримуватися вимоги Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV і «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV та Порядку № 143. У такому разі документ вважається поданим лише після отримання підписаного підтвердження від територіального податкового органу.

Порядок подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки затверджено наказом МДЗ від 31.12.2013 № 898 (далі — Наказ № 898).

Відповідно до пункту 2.1 Наказу № 898 подання платником податків в електронній формі документів для проведення електронної перевірки здійснюється:

–          за допомогою системи подання податкових документів в електронній формі з віддаленого персонального комп’ютера;

–          шляхом використання послуг центрів обслуговування платників податків.

прийняття рішення

Для того, щоб заява про електронну перевірку була задоволена і перевірка була проведена, потрібно окреме офіційне повідомлення ДФС про початок проведення перевірки. Оформлюється ж вона рішенням про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки. Таке рішення приймає керівник територіального податкового органу протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви від платника податків.

ВРІЗ 2

Проте може бути прийнято й рішення про непроведення перевірки. Для такого рішення пунктом 3.3 Порядку № 143 встановлено такі підстави, як:

  • подання заяви з порушенням встановленої форми, у т. ч. не заповнено (неправильно заповнено необхідні дані, не підписано або не скріплено печаткою платника податків (за наявності);
  • встановлення того факту, що платник належить до платників середнього або високого ступеня ризику;
  • період, який підлягає перевірці згідно із заявою, вже охоплено документальною плановою або позаплановою перевіркою тощо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Рішення про непроведення електронної перевірки не обмежує можливості повторного звернення платника податків із заявою.

Оформлення та реалізація результатів перевірки

Результати електронної перевірки завжди оформляють довідкою. Таку довідку складаються у двох примірниках. Її підписують посадові особи податкового органу, які проводили перевірку. Після реєстрації таку довідку вручають особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання. Для цього платнику надають 5 робочих днів з дня вручення довідки.

Якщо платник податків не погоджується з висновками перевірки чи фактами й даними, викладеними в довідці, складеній за результатами електронної перевірки, він все ж зобов’язаний підписати таку довідку. Крім того, він має право подати свої заперечення, які становлять невід’ємну частину такої довідки. Податковий орган зобов’язаний розглянути ці заперечення протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та надіслати платнику податків відповідь. Така відповідь, як і заперечення, також є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку має право брати участь у розгляді заперечень, про що він повинен зазначити у запереченнях, поданих ним (п. 86.11 ПК).

Як було зазначено, за результатами електронної перевірки складають довідку, а не податкове повідомлення-рішення. Нагадаємо, що податкове повідомлення-рішення формує у разі нарахування (чи зменшення) податкового зобов’язання саме податковий орган за результатами перевірки, тобто попри волю та бажання платника податку.

Наслідки електронної перевірки є лояльнішими до платника податку. У цьому разі складають довідку, яка має наслідки, подібні наслідкам самостійного виявлення платником податків своїх податкових помилок.

Згідно з пунктом 50.1 ПК платник податків, який самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний вчинити одну з дій:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

У разі нарахування штрафу податковим органом та відображення його в податковому повідомленні-рішенні застосовується його розмір у 25% або навіть у 50% від донарахованої суми податку. І цей штраф буде нарахований податківцями, якщо платник податку проігнорує результати електронної перевірки та не вчинить одну з наведених раніше двох дій.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відповідно до пункту 50.3 ПК у разі якщо платник податків не подасть уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний податковий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Закон № 71 доповнив пункт 78.1 ПК обставиною, яка дає право податківцям провести документальну позапланову перевірку, а саме: обставиною, зазначеною в підпункті 78.1.17 ПК та такому ж самому (дослівно) підпункті 78.1.18 ПК, коли платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 ПК строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків.

За результатами такої позапланової перевірки варто вже очікувати податкове повідомлення-рішення із нарахованими податковими зобов’язаннями та штрафом у підвищених розмірах.

Що отримають учасники електронних перевірок

Наостанок підсумуємо, яку користь дає електронна перевірка платникам податків і контролюючим органам порівняно з рештою перевірок та що саме отримають податківці та платники податків, вирішивши пройти цю процедуру.

платники податків

Для платників податків це означає,по-перше, можливість самим визначати, чи проходити цю перевірку. Оскільки електронна перевірка проводиться на підставі заяви, яку можуть подати платники податків з незначним ступенем ризику, то її проведення слід вважати правом, а не обов’язком. А отже, до неї можна підготуватися заздалегідь, перш ніж просити податківців провести електронну перевірку. З ініціативи податківців електронну перевірку не проводять.

По-друге, за результатами електронної перевірки платник податку отримує довідку. Якщо в довідці зазначено заниження податку, він може зреагувати на це, як на самостійно виявлену помилку, а саме:

• або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

• або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

І це тоді, як за результатами звичайної документальної перевірки донарахування податку податківцями супроводжується штрафом у 25% або 50% (повторно протягом 1095 днів). Тобто платник податку має право вибрати, як йому реагувати на довідку, складену за результатами електронної перевірки: оскаржувати зазначені в ній податкові помилки чи виправляти їх; сплачувати штраф у розмірі 3%, 5% чи 25% або навіть 50%.

Перевагою цього є саме надання права платнику податків самостійно вирішувати, чи вступати йому з податківцями у гру під назвою «електронна перевірка та її наслідки».

По-третє, платник податків, який замовив проведення електронної перевірки, може розраховувати на те, що виявлені під час такої перевірки та відображені в довідці додатково нараховані суми податків будуть усіма тими негативними наслідками порушень у перевірених податкових періодах. Тобто очікування того, що податківці потім ще раз перевірять ці самі періоди, але вже за власною ініціативою, мають бути незначними.

контролюючий орган

Що ж до податківців, то вони, по-перше, отримують можливість перевіряти тих платників податків, перевірити яких за власною ініціативою не завжди вправі, через незначний ступінь ризику або мораторій на перевірки. А тут платник податків сам попросив про проведення перевірки.

По-друге, проведення електронної перевірки може надавати податківцям додаткове право (підставу) на проведення позапланової перевірки, якщо платник податків не подав уточнюючий розрахунок за результатами електронної перевірки протягом 20 календарних днів.

По-третє, це можливість донараховувати податки у спірних ситуаціях і підвищена ймовірність того, що платник податку їх заплатить, не оскаржуючи таке донарахування. Адже не зовсім логічно самому попросити податківців провести електронну перевірку і самому ж оскаржувати її результати. Тож логічним буде сподівання податківців на те, що платник податків поводитиме себе по-джентльменськи та не скаржитиметься на результати замовленої ним же електронної перевірки.

І під завісу. Самі собою санкції у вигляді штрафу, який отримує бюджет у розмірі 3% або 5% від ніби самостійно виявленої помилки, — це вже і поповнення до виконання плану для податківців, і гроші для бюджету.

Однак у платників податків завжди є альтернатива електронній перевірці: звернутися до фахівців у галузі оподаткування та з їх допомогою уникнути штрафів. Єдине, що доведеться зробити, так це зіставити послуги таких фахівців із сумами штрафів. Позаяк послуги податківців з проведення електронної перевірки допоки є безоплатними.

ВРІЗ 1

Важливо

Заява платника податків про проведення електронної перевірки

подається за 10 календарних днів до очікуваного початку її проведення, але не раніше офіційного повідомлення ДФС про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків

ВРІЗ 2

Зверніть увагу

Присутність платника

під час електронної перевірки не потрібна

 

Залишити відповідь