Опубліковано в журналі “Головбух” № 8 (919), 27 лютого 2015 р. (стор. 49-51)
Питання:Підприємствозаймається виробничою діяльністю: виробництво санітарно-гігієнічних виробів. У 2004 році інвестор-нерезидент збільшив статутний капітал. Внесок – інвестиція у вигляді технологічної лінії по випуску продукції.
До 2015 року лінія ремонтувалась, модернізовувалась (як за рахунок підприємства так і інвестицій від інвестора у вигляді запчастин до лінії та елементами обладнання)
Тепер нерезидентом-інвестором прийнято рішення про нову модернізацію лінії.
Але для цього нам треба демонтувати лінію, перевезти її через митницю і модернізувати на території іншої країни. Потім технологічну лінію знову перевезуть на Україну у вигляді запчастин. Проте частина запчастин до ліній буде утилізована на території іншої держави за непотрібністю. Частина лінії додасться, перевозитись лінія буде частинами, монтаж модернізованої лінії здійснюватиметься на території України.
Прошу прокоментувати, які податкові наслідки можуть виникнути і як оформити договір і оформити модернізацію?
Відповідь: Для відповіді на складні запитання необхідною є велика кількість інформації. У даному разі запитання є так званим «схематичним», то й відповідь на нього буде «схематичною», загальною.
Найоптимальніший, врегульований митним законодавством правовий механізм перетину лінією з виробництва санітарно-гігієнічної продукції митного кордону України з метою вивезення її для модернізації за межами України, який вдалося віднайти, це митний режим переробки за межами митної території.
Згідно із ст.162 Митного кодексу України (далі – МК) переробка за межами митної території – це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.
Цей режим поширюється на українські товари, якими згідно з п.61 ст.4 МК є, у тому числі, товари, ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території. При цьому згідно з пунктом 57 тієї ж статті 5 МК товари – це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення). Відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. А рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Отже, лінія з випуску продукції у даному випадку цілком підпадає під ознаки українського товару, до якого можна застосовувати митний режим переробки за межами митної території.
Відповідно до ст.163 МК під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, зазначені у частині другій ст.150 МК. Ці операції включають також і ремонт товарів, у тому числі модернізацію.
Відповідно до частини третьої ст.164 МК не підлягають поміщенню у митний режим переробки за межами митної території товари (крім тих, що вивозяться з метою ремонту), які при імпорті були звільнені від оподаткування митними платежами відповідно до МК та Податкового кодексу України (далі – ПК). Оскільки модернізація є видом ремонту, то лінія з виробництва санітарно-гігієнічної продукції цілком може бути поміщена у вказаний режим.
Поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Для отримання такого дозволу необхідно подати органу доходів і зборів заяву та такі документи:
1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів (у нашому випадку – модернізація лінії) і які повинні містити, зокрема, відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;
2) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи, такі як висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.
Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України видається підприємству органом доходів і зборів безоплатно протягом п’яти робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви.
Відповідно до ст.166 МК строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів українських товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів за межами митної території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.
Згідно із ст.168 МК під час ввезення продуктів переробки іноземні товари, які були витрачені у процесі переробки товарів, що вивозилися, декларуванню не підлягають. При цьому повне звільнення від оподаткування митними платежами застосовується до товарів, які були поміщені у митний режим переробки за межами митної території та в межах визначеного строку повертаються на митну територію України.
Відповідно до ст.206 ПК на операції із ввезення із звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного МК строку повертаються на митну територію України, не поширюється вимога з оподаткування їх податком на додану вартість, який сплачується при імпорті.
Варто зазначити, що відповідно до ст.168 МК та 206 ПК до продуктів переробки (крім зазначених вище) застосовується часткове звільнення від оподаткування митними платежами та ПДВ, відповідно до якого сплаті підлягає позитивна різниця між сумою митних платежів та ПДВ, нарахованою на продукти переробки, та сумою митних платежів та ПДВ, яка підлягала б сплаті у разі імпорту відповідних товарів, які були вивезені за межі митної території України для переробки. Тобто оподаткуванню підлягатимуть ті частини лінії з виробництва санітарно-гігієнічної продукції, які будуть додані в процесі її модернізації.
Для застосування даного митного режиму необхідно укласти з нерезидентом договір про переробку (модернізацію) лінії з виробництва санітарно-гігієнічних виробів та здійснити її митне оформлення шляхом поміщення у митний режим переробки за межами митної території України.
О.Єфімов,
Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана