Не дуже я полюбляю відвідувати усілякі святкування: весілля, дні народження і т.ін. Зазвичай, там люди сидять за столом і промовляють по черзі тости-побажання.

І от яке я собі відкриття зробив: коли на весіллі гості вітають молодих і бажають їм чогось, то часто ці побажання відрізняються одне від одного. Оскільки ж молодята усе ті ж самі, а змінюються лише ті, хто побажання промовляє, то причиною того, що одні побажання відрізняються від інших є самі ці промовляючі. Вони різні, тож, і бажають вони різне. А бажають вони те, що на їхню думку, є важливим та потрібним для подружнього життя, тобто те, що для них самих є важливим. Життя влаштоване так, що потрібне і важливе ми помічаємо лише тоді, коли його нам не вистачає, то й бажаємо ми того самого.

Сімейного благополуччя бажаємо тоді, коли вважаємо, що воно є найважливішим, тобто тоді, коли нам самим воно потрібно і ми точно знаємо його цінність.

Сімейної вірності бажаємо тоді, коли… самі здогадаєтеся.

Здоров’я бажаємо тоді, коли самі відчуваємо його нестаток…

Молодь частіше бажає сімейного благополуччя, а люди старшого покоління – здоров’я. Чому, на ВАШУ думку, саме так?

Послухайте побажання на весіллях. Багато чого для себе відкриєте. Про тих, хто бажає.