Зменшуємо податковий тиск на бізнес: енна спроба чи системні ліки

Опубліковано в журналі “Головбух” № 30 (941), 17 вересня 2015 р. (стор. 9-13)

Ключові слова: безнадійна заборгованість,основні засоби, арешт майна, подання декларації поштою, податкова консультація, штраф, пеня

Олександр ЄФІМОВ,
керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Законодавець вкотре вирішив вибудувати партнерські відносини між платниками податків та фіскальними органами, невпинно переінакшуючи ПК. Здавалося б, і з благородною метою — зменшення податкового тиску на платників податків — благородна. Та чи стануть пропоновані чергові вересневі зміни від податківців своєрідною dolce vita для бізнесу — тут і зараз

Зменшуємо податковий тиск на бізнес: енна спроба чи системні ліки

Благі наміри чи намагання зіграти гарно свою гру? Таке запитання мимохіть породжує новий податковий продукт парламентського конвеєра — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 № 655-VIII (далі — Закон № 655). Відповідь видається також бівалентною. Проте на її осмислення платникам податків дано час — аж до 01.09.2015. Саме з цієї дати почнуть діяти новації Закону № 655. З’ясуємо, у чому ж саме вони полягатимуть.

Коригування понятійного апарату податкового законодавства

Спочатку про святеє святих будь-якого законодавства — його понятійний апарат. Тим паче, що правки окремих податкових дефініцій є вельми значними.

безнадійна заборгованість

Найперше, змінено ознаки безнадійної заборгованості, наведені в підпункті 14.1.11 Податкового кодексу України (ПК). Відтепер такою стає заборгованість у тих самих розмірах, що й була (для юридичних осіб — не більше мінімуму для порушення справи про банкрутство, тобто 300 мінімальних зарплат, а для фізичних осіб — не більше 50% мінімальної зарплати), прострочена понад 180 днів. Наразі безнадійною визнають таку заборгованість, яку кредиторові внаслідок вчинення заходів щодо її стягнення, стягнути так і не вдалося.

Критерій у 180 днів прострочення є більш зрозумілим, аніж критерій вжиття заходів, бо їх завжди можна було б вважати недостатніми, а заборгованість такою, що не є безнадійною, а отже, такою, яку списати не можна.

Замість заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минула позовна давність, безнадійною заборгованістю визнаватимуть прострочену заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашену внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості. Тобто кредиторові відтепер не треба буде чекати спливу позовної давності, якщо боржник виявиться без засобів, за рахунок яких можна стягнути з нього борг.

Крім того, до безнадійної заборгованості додалася заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією. Такої умови раніше ПК не містив.

Послаблення умов для віднесення заборгованості до безнадійної компенсується положеннями підпункту 14.1.257 ПК. Згідно з цією нормою до безповоротної фінансової допомоги відноситься сума безнадійної заборгованості,відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості. Тож, чи варто поспішати зменшувати базу оподаткування шляхом списання до витрат безнадійної заборгованості, щоб потім не довелося цю базу збільшувати, — платникові вирішувати самостійно. Щоправда, зважаючи на внесені зміни, для такої самостійності можливостей усе ж поменшало.

вартість ОЗ

Відповідно до нової редакції підпункту 14.1.138 ПК вартість активів для віднесення їх до основних засобів (ОЗ) збільшено з 2500 до 6000 грн. Однак з урахуванням інфляції та зростання вартості долара вартісний критерій ОЗ у 6000 грн. сьогодні є меншим за встановлені ще 2010 року 2500 грн., коли приймали ПК. Тому до основних засобів відноситимуть тепер більше придбаних активів, аніж 2010 року. А отже, база оподаткування тепер не зменшиться, а збільшиться за рахунок потреби амортизувати такі активи. Може для когось це й зменшення податкового тиску, але навряд чи більшість платників погодиться з такою інтерпретацією законодавчих змін. Це чергове податкове «удосконалення» буде прийнятним  хіба що для тих платників, які купуватимуть відповідні активи сьогодні.

податкова консультація

Абсолютно ніякого зменшення податкового тиску не вбачається у змінах стосовно поняття «узагальнюючої письмової податкової консультації». Якщо раніше це було оприлюднення позиції контролюючого органу, то тепер це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Тобто замість ДФС оприлюднювати свою позицію буде Мінфін. Оскільки немає гарантій та навіть сподівань на більшу лояльність Мінфіну порівняно з ДФС до платників податків, то очікувати зменшення податкового тиску також навряд чи варто.

Зменшення без зменшення

Деякі зміни навіть натяку на зменшення тиску на бізнес не містять. Відповідно до нової редакції статті 46 ПК платник податків, для якого ПК встановлює обов’язок подання звітності в електронній формі, доповнення до такої звітності тепер також має подавати в електронній формі.

ВРІЗ 1

Крім цього, чи можна вважати зменшенням податкового тиску включення до підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків відмову платника податків від проведення не лише документальної, а й віднині фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Нюанси подання податкової звітності: суб’єкт та строки

Крім того, не можна оминути змін, що деякою мірою, справді, натякають на зменшення тиску на платників податків. У підпункті 48.5.2 ПК вилучено вимогу щодо підписання податкової декларації винятково фізичною особою — платником податків або його саме законним представником. Вилучення слова «законний» у цьому випадку означає, що тепер податкову декларацію можуть підписувати не лише батьки за своїх неповнолітніх дітей та опікуни за психічнохворих, а й просто представники за довіреністю. Тобто фахівці у сфері оподаткування тепер зможуть не лише подати податкову накладну, а й навіть підписати її.

Платникам податків, які вирішили подавати податкову звітність поштою, дозволено тепер це робити не за 10 днів до спливу граничного строку подання податкової декларації, а за 5.

Новий зміст та статус податкової консультації

Закон № 655 нарешті встановив вимогу щодо змісту податкових консультацій. Тож нині просте цитування норм ПК і потрібний та зручний контролюючому органу висновок розглядатимуть як порушення вимог ПК. Позаяк тепер консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково має містити опис питань, що порушує платник податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

До того ж ПК вимагає наразі оприлюднювати всі податкові консультації, не обмежуючись простим їх наданням конкретному запитувачу в письмовій чи в електронній формі.

ВРІЗ 2

Індивідуальні податкові консультації підлягатимуть обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який їх надав, протягом 10 календарних днів після дня їх надання. Але, звісно, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси. То ж час видачі «кишенькових» листів ДФС, мабуть, кане в Лету.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У разі оскарження платником податків узагальнюючої податкової консультації чи наданої йому індивідуальної податкової консультації у судовому порядку та задоволення судом такого позову Мінфін чи контролюючий орган не просто і не лише зобов’язані надати нову податкову консультацію. Зазначені суб’єкти мають неодмінно зробити це протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження відповідної податкової консультації.

Узагальнюючі податкові консультації, як уже згадували, затверджуватиме тепер своїм наказом Мінфін, а не ДФС. Мінфін же і оприлюднюватиме їх на своєму офіційному веб-сайті протягом 5 календарних днів.

Прийняття податкового рішення за наявності кримінального провадження

Вилучено з ПК норму, яка покладала на контролюючий орган обов’язок самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПК або іншим законодавством, якщо «рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків».

Проте це правило не поширюється на випадки, коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, розпочатого до дня набрання чинності Законом № 655, і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлено несплату податкових зобов’язань або винесено ухвалу про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання. За відповідних обставин податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймає контролюючий орган протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Уточнення підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення

У статті 58 ПК деталізовано підстави для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення. До таких підстав віднесено встановлення таких фактів, як:

  • невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
  • завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК;
  • заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої уподатковій декларації з ПДВ. Винятком у цьому сенсі визнано випадки, коли зазначене заниження/завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Водночас як підстава для складання податкових повідомлень-рішень вилучено результати кримінального провадження у справах про ухилення від сплати податків.

Урегулювання отримання майнових прав на нерухомість нерезидентом

Нерезиденти, які набули у власність нерухомість чи землю в Україні, та від яких органи ДФС постійно вимагали реєстрацію представництв чи філій, відтепер отримали врегулювання своїх відносин із фіскальною службою. Нічого створювати їм в Україні уже не потрібно! Вони можуть самі зареєструватися платниками відповідних податків на майно та стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта після подання певного переліку документів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта після подання таких документів:

• заяви за формою, затвердженою Мінфіном;

• копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

• нотаріально засвідченої копії правовстановлюючих документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;

• дані про представника платника податку.

Чи зменшено на нерезидентів податковий тиску цьому сенсі є спірним питанням. А от той факт, що врегульовано «податкову процедуру володіння ними майном в Україні» — факт незаперечний. Раніше такий шлях означав конфлікт із податківцями.

Тримісячний інтервал без пені для виправлення помилок

Можна вважати послабленням податкового тиску і встановлення 90-денного строку, протягом якого пеня, передбачена статтею 129 ПК, не нараховується. Йдеться про самостійне нарахування суми грошового зобов’язання платником податків. Тим паче, що внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, також звільняє платника податків від обов’язку нарахувати та сплатити пеню.

Зміст та статус документів для проведення за результатами перевірки

Звернувшись письмово до контролюючого органу, платник податків може зашкодити останньому у проведенні документальної невиїзної перевірки. Відомо, що податківці можуть написати в акті такої перевірки, не виходячи з кабінету. Тож тепер вони у разі такого письмового звернення зобов’язані проводити документальну виїзну перевірку.

Щоб приступити до перевірки платника податків, посадові особи контролюючого органу зобов’язані не просто пред’явити наказ про проведення перевірки серед інших документів. Цей наказ обов’язково має бути належно оформлений та містити такі реквізити:

дату видачі;

– найменування контролюючого органу;

– найменування та реквізити суб’єкта господарювання (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці — адреса об’єкта, перевірка якого проводиться;

мета перевірки;

– вид перевірки (документальна планова/позапланова або фактична перевірка);

підстави для проведення перевірки, визначені ПК;

– дата початку і тривалість перевірки;

– період діяльності, який буде перевірятися.

ВРІЗ 3

Зрозуміло, що відсутність будь-якого із зазначених реквізитів дасть платнику податків право не допустити перевіряльників до проведення перевірки. І можна це було б вважати зменшенням податкового тиску, але, на нашу думку, це звичайне впорядкування діяльності контролюючого органу, яке має його просто дисциплінувати.

Хоча все ж без позитиву тут не обійшлося. Позаяк відтепер посилатися на акт перевірки одного платника податків як на підставу перевірки його контрагента податківцям забороняє пункт 86.7 ПК. Відповідний акт може бути такою підставою лише у разі вручення платнику дійсного (не відкликаного) податкового повідомлення-рішення.

Альтернатива сплаті штрафних санкцій

І під завісу. Закон № 655 звільняє платників податків із річним обсягом доходів та/або операцій до 20 млн. грн. від сплати штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання. Таке звільнення діятиме до кінця 2016 року за умови оплати платником податків без оскарження податкового повідомлення-рішення.

Водночас це звільнення не застосовуватимуть у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору.

І знову ж таки, чи є звільнення платників від штрафів у разі добровільної сплати донарахованого податкового зобов’язання реальним зменшенням податкового тиску, чи це лише спроба законодавця спокусити платника податків, — вирішувати вам.

 

ВРІЗ 1

Зверніть увагу

У разі відмови платника

податку від проведення фактичної перевірки до нього може бути застосований адміністративний арешт майна

 

ВРІЗ 2

Зверніть увагу

Усні консультації

надаватимуть лише місцеві податкові інспекції, а консультації у письмовій та електронній формі, крім узагальнюючих, — ДФС та її обласні і міжрегіональні територіальні органи

 

ВРІЗ 3

Важливо

Наказ про проведення перевірки

є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу

 

 

Залишити відповідь