Приклад ефективного піару від ДФСУ: або про право залишитися спрощенцем 3-ї групи

газета “Бухгалтерія” № 5 (1200) за 1 лютого 2016 року. стор. 22.

Олександр ЄФІМОВ, доцент кафедри цивільного та трудового права

Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана,

кандидат юридичних наук, адвокат, аудитор

 

Фахівці у сфері піару кажуть, що набагато важливішим є те, щоб про тебе говорили, а не те, що саме говорять. Головне, нагадати про себе, щоб тебе не забули. Яскравим прикладом така піару є нещодавно вчинене опублікування мапи РФ компанією Кока-кола. Спочатку без Калінінградської області, Криму та Курильських островів, а потім з ними. При цьому компанія вибачилася за свою «помилку». Та от у мене виник певний сумнів щодо того, що це була помилка. По-перше, навряд чи такі вже простачки займаються піаром цієї компанії, щоб робити такі помилки. А, по-друге, якщо судити з наслідків, то вони мабуть вже занадто цікаві для компанії, щоб не хотіти їх настання. Уявіть собі, скільки ЗМІ цю помилку озвучили, скільки споживачів про цю компанію згадали? Можна лише здогадуватися.

Якби ДФС України продавала щось та їй конче потрібна була би рекламна акція, то те, що вона вчинила своїм листом від 18.01.2016р № 1527/7/99-99-17-02-02-17 (далі – Лист), а потім змінами до цього листа заслуговує на глибоку повагу з боку тих, хто вміє працювати з рекламою. Лист розлетівся миттєво по усіх соціальних мережах, був підхоплений багатьма ЗМІ. При цьому такого блискавичного поширення якогось листа ДФС України особисто я не можу згадати.

І тема проста: чи застосовувати зворотно Лист у часі. Тобто чи поширюється його дія на обсяги доходу спрощенця третьої групи, отриманого в 2015 році.

До цього року ПКУ дозволяв залишатися платником ЄП цієї групи, якщо сума доходу не перевищувала 20 млн. грн. Тепер же ця межа складає – 5 млн. грн. І в ДФСУ вирішили, що ті, хто в 2015 році мав доход, вище за 5 млн. грн., у 2016 році вже не можуть залишатися платниками ЄП. Але при цьому в Листі ДФС України застосувала так звані подвійні стандарти:

  1. незважаючи на те, що ЄП за результатами 2015 року сплачуватиметься у 2016 році, ДФСУ застосувала минулорічну, а не чинну у 2016 році ставку ЄП. Що, до речі, правильно.
  2. ДФСУ правильно вказала на необхідність застосування ставки 15% до суми перевищення доходу платника ЄП у 2015 році. Проте, не зрозумілим залишається сама перевищена сума: 20 млн. грн., а не 5 млн. Теж, до речі, правильно, хоча й не логічно, оскільки застосування 15% ставки податку до суми перевищення є таким самим наслідком перевищення, які і обов’язок перейти на загальну систему оподаткування. Як пояснити застосування одного і не застосування другого наслідку?

От, мабуть і в ДФСУ, над цим поміркували та змінили свій Лист. Посилаючись на ч.1 ст.58 Конституції України та на рішення Конституційного суду від 09.02.1999 року № 1-рп/99, ДФСУ пояснила, те, що й так було зрозумілим: максимальний дохід 5 млн. грн., що дозволяє спрощенцю залишатися на 3-й групі, стосується доходів, отриманих після 1 січня 2016 року.

Цікавим залишається питання, чому так швидко «виправили помилку» в ДФСУ?

Можливо дійсно цим вчинком ДФС хотіла нагадати про себе і про свою принциповість у правильному тлумаченні законодавства. Адже аж дуже швидко помилка ДФСУ була нею ж виправлена.

А можливо тому, що в ДФС зважили на наслідки цього листа. Адже місцеві ДПІ були би вимушені анулювати реєстрацію спрощенців 3-ї групи, чий дохід перевищив 5 млн. грн. Це у свою чергу могло би мати наслідком певні невдоволення підприємців, адміністративні позови та інші скарги на неправомірні дії податківців. Причому ці скарги були би обґрунтовані, а тому податківцям довелося би «програти» багато судових справ. А це вже точно іміджу ДФС не допомогло би.

Та чи потрібно було звертатися до Конституції України у цьому випадку, коли існує пп.4.1.9. п.4.1. ст.4 ПКУ, відповідно до якого одним із принципів податкового законодавства є його стабільність. Принцип стабільності податкового законодавства полягає в тому, що «зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року». І якщо би наші правоохоронні органи були не «бюджетоохоронними», а охороняли право, то в судах платники податків досить легко би змогли довести, що максимальний розмір доходу у 5 млн. грн. на рік має застосовуватися до доходів, що будуть отримані лише після 1 січня 2017 року. Тобто відповідно до норм ПКУ.

І це незважаючи на те, що ДФСУ у Листі посилається на те, що зміні в ПКУ діють з 1 січня 2016 року. Адже у ст.4 ПКУ зазначено ще й принцип під назвою «презумпція правомірності рішень платника», яка означає, що дії платника податку є правомірними «в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу». То ж може в ДФСУ зважили й на такий варіант перебігу подій?

 

 

 

 

Залишити відповідь