Коли я отримую листи, СМС, та інші повідомлення з помилками, то вся моя увага зосереджена на цих помилках, а не на суті листа. Думав, що це лише мої «таргани в голові». Виявилося, що існують й інші люди, які на помилки реагують так само, як і я.

Студентам кажу, що їхні реферати читатиму до третьої помилки. За наявності четвертої помилки ставлю НУЛЬ без права перездачі. Студенти іноді заперечують і говорять, що вони юристи, а не філологи. На це завжди розповідаю їм таку історію, почуту від судді Оболонського суду Києва.

Якось перед початком судового засідання та технічної фіксації процесу суддя показав текст позовної заяви позивачеві, у якій червоною ручкою він повиправляв усі граматичні, включаючи пунктуаційні, помилки. При цьому суддя запитав у позивача: «Пробачте, а який безграмотний баран Вам склав цю позовну заяву?». Дізнавшись, що це був адвокат, що сидить поруч з позивачем, суддя вибачився за своє висловлювання і почав процес.

Завершуючи цю розповідь, я запитую у студентів про те, хто з них хотів би опинитися на місці такого адвоката.

А Ви тепер більше уваги приділятимете грамотності у своїх листах?