10/09/2011

Есть ли жизнь после смерти
Очень часто у Мастера спрашивали, что будет после смерти. Мастер никогда не отвечал на такие вопросы.
Однажды ученики спросили, почему он всё время уклоняется от ответа.
— Вы замечали, что загробной жизнью интересуются именно те, кто не знает, что делать с этой? Им нужна ещё одна жизнь, которая длилась бы вечно, — ответил Мастер.
— И всё-таки, есть ли жизнь после смерти или нет? — не унимался один из учеников.
— Есть ли жизнь до смерти — вот в чём вопрос, — ответил мастер.

P.S. Чи варто витрачати життя на підготовку до життя? Колись у Мюнхені я спілкувався з онкологом, який встановлює діагнози. Як Ви розумієте, часто такі діагнози означають, якщо й не смертельний вирок, то кардинальну зміну способу життя. Цей онколог сказав мені, що в результаті такої своєї роботи, він зрозумів, що ніколи не питиме дешевого вина і тим більше не колекціонуватиме дороге. А інший мій знайомий пояснював мені, що він жалкує пити дешевше вино, у той час, коли дороге псується через довге зберігання.
То ж чи варто з дня на день нецікаво працювати, для того, щоб потім щасливо жити? Адже потім може й не настати. І не встигнете насолодитися новою пательнею, що лежить запакована і чекає, поки Ви не зітрете ущент стару, чавунну.
То ж чи варто читати сьогодні нецікаву книжку, а цікаву відкласти на завтра?
То ж чи варто сьогодні жити нецікаво заради того, щоб завтра було цікаво? Та й чи зможете Ви потім жити цікаво, проживши перед цим усе своє життя нецікаво?

Чи може варто жити зараз, а не потім?

«Кто думает о будущем, тот не умеет распорядиться настоящим». (Эрих Мария Ремарк, «Земля обетованная»)

«Жизнь – странный дар. Вначале мы его переоцениваем: думаем, что получили в вечное пользование. Затем недооцениваем, находя жизнь слишком короткой и несовершенной, и чуть ли не готовы от нее отказаться. Наконец, осознаем, что это был вовсе не дар, а только кредит. И тогда пытаемся его заслужить». (Эрик-Эммануил Шмитт. «Оскар и Розовая дама»).