Коментар
до Наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку
розрахункових операцій»
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, у тому числі забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики. На виконання цих функцій Мінфін наказом № 547 затвердив нормативні акти у сфері застосування РРО, які перед цим затверджувало Міністерство доходів і зборів. Йдеться про такі нормативно-правові акти:
• Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
• Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
• Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
• Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Метою затвердження цих актів названо удосконалення порядку реєстрації реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок. По суті ці Порядки дублюють ті, що були затверджені Міністерством доходів і зборів. Проте слід зазначити, що деякі доповнення вони все ж містять. Пройдемося кожним Порядком окремо.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги).

У визначення реєстратора розрахункових операцій (РРО) додано нове його призначення, а саме: реєстрація операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
По усіх чотирьох Порядках орган доходів і зборів замінено на контролюючий орган. Мабуть така узагальнена назва позбавить необхідності вносити зміни у ці Порядки, коли контролюючий орган змінюватиме свою назву.
Новелою є те, що РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструватимуться за кодом ЄДРПОУ самої юридичної особи.
Перелік документів, необхідних для реєстрації РРО доповнено копією паспорта (формуляра) РРО та копією паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема). При цьому повноваження зареєструвати РРО надано уповноваженій особі суб’єкта господарювання, яка може вчинити цю дію за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.
Як і раніше реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО. Новим є для такої реєстрації обов’язок надання щодо кожної господарської одиниці копії документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися резервний РРО.
Новою підставою для персоналізації РРО, яка, як і раніше, виконується центром сервісного обслуговування (ЦСО) стало присвоєння або анулювання індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.

Розширено перелік документів, які подаються у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці, такий перелік включає:
• реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»;
• копію документа на право власності або документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
• копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО;
• реєстраційне посвідчення.
Аналогічним чином розширено перелік документів що подаються у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання.
Крім того, підстави для перереєстрації РРО доповнено такими:
• зміна місцезнаходження або місця проживання,
• включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків,
• реорганізація контролюючих органів чи інші причини, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.
У цих випадках протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. Що ж до реєстраційного посвідчення, виданого суб’єкту господарювання контролюючим органом за попереднім місцем обліку, то воно залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні. Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

Стосовно скасування реєстрації РРО слід зазначити на появу нової підстави для цього: наявність судового рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.

Порядок доповнено новим обов’язком ЦСО, а саме: у разі незабезпечення ним гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Цей Порядок доповнено ще двома документами, які подаються для реєстрації РРО суб’єктом господарювання до контролюючого органу: копія паспорта (формуляра) РРО та копія паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема).
Як і в попередньому Порядку додано нову підставу для виконання персоналізації РРО: присвоєння або анулювання індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.

Аналогічним чином доповнено підстави для перереєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, а саме, перереєстрація здійснюється у разі:
• зміни місцезнаходження,
• включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків,
• реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.
У таких випадках протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
При цьому реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні. Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.
Аналогічні зміни уведено й щодо підстав перереєстрації журналу використання РРО.

Порядок застосування РРО з купівлі-продажу іноземної валюти доповнено новим обов’язком суб’єкта господарювання, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти: у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований як платник податків.
При цьому у разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня передачі в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.

Як і в перших двох Порядках цей Порядок доповнено підставами для перереєстрація книги обліку розрахункових операцій (КОРО), а саме підставами перереєстрації у разі:
• зміни місцезнаходження або місця проживання,
• включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків,
• реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.
У цих випадках протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку автоматично засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація КОРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. При цьому КОРО, видана суб’єкту господарювання контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинною до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються на титульній сторінці КОРО. А документи щодо реєстрації/перереєстрації КОРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, мають бути передані разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.
Підстави скасування реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю відбувається також доповнено судовим рішенням про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.

Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Цей порядок доповнено новим обов’язком суб’єкта господарювання: у разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО він протягом п’яти робочих днів з дня переопломбування РРО зобов’язаний надати до контролюючого органу копію довідку про опломбування, виданої ЦСО.
Крім того, у цьому Порядку також знайшов своє відображення вже зазначений раніше обов’язок ЦСО: у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.