Газета “Бухгалтерія”, ССЗ “Роздрібна торгівля: облік, розрахунки, податки” № 9 вересень 2016 року, стор. 75-79

«8. А мы знаем, что закон добр, если кто законно употребляет его»

Новый Завет. Первое Послание к Тимофею Святого апостола Павла, Глава 1

Підприємці окрім суто підприємницького та фіскального ризику несуть ще й ризик спілкування з іншими державними органами, наприклад органами пожежної охорони та органами захисту прав споживачів, у формі проведення перевірок.

            Загальний порядок перевірок.

Загальний порядок проведення перевірок врегульовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. Ст.5 цього Закону передбачає здійснення планових, а ст.6 – позапланових заходів здійснення державного нагляду (контролю). Планові заходи, тобто перевірки, здійснюються «відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому». Такий план «повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення». Він має бути оприлюднений на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.

Орган державного нагляду (контролю), перш ніж включити суб’єкт господарювання до такого плану, має визначити у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. І вже залежно від ступеня ризику (високий, середній та незначний), визначити періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

Планова перевірка здійснюється за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня її здійснення. Таке повідомлення повинно містити:

• дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
• найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• найменування органу державного нагляду (контролю).

Воно має бути надіслано рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручено особисто керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку. Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження цього строку Закон не допускає.

Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю), тобто позапланові перевірки проводяться на підставі письмової заяви самого суб’єкта господарювання; перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

«Пожежні» перевірки.

З 1 липня 2013 року уведено в дію Кодекс цивільного захисту України (далі – КЦЗ), відповідно до ст.2 якого «пожежна охорона – вид діяльності, який полягає у запобіганні виникненню пожеж і захисті життя та здоров’я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі».

Відповідно до ст.55 КЦЗ «діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій». При цьому «забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання». Нагляд саме за здійсненням цієї діяльності покладено на Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, який здійснює цей «нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону» (ст. 66 КЦЗ).

Ст.67 КЦЗ до повноважень цього центрального органу відносить «проведення перевірки за повідомленнями та заявами про злочини, пов’язані з пожежами та порушенням правил пожежної безпеки»; «складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень».

Спеціальний порядок проведення зазначених перевірок регулюється Порядком проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженим наказом МВС України від 02.11.2015 р. № 1337, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 р. за № 1467/27912 (далі – Порядок № 1337).

Проведення планових та позапланових перевірок стану додержання та виконання суб’єктами господарювання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки покладено на посадових осіб Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та її територіальні органи. Такі перевірки «проводяться за адресою розташування об’єктів перевірок суб’єкта господарювання в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання».

При цьому п.6 Порядку № 1337 зобов’язує суб’єктів господарювання «безперешкодно допускати посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів для здійснення огляду (обстеження) будівель, приміщень, споруд, устаткування, території, надавати для ознайомлення документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері, а також їх копії у разі необхідності в порядку, визначеному законодавством».

Так само як і при податковій перевірці орган ДСНС вправі здійснювати планову перевірку лише за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планової перевірки не пізніше ніж за десять днів до дня її здійснення. Таке повідомлення повинно бути надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за рахунок коштів ДСНС України (її територіального органу) або вручене особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання. Порядок № 1337 допускає ще надіслання/вручення такого повідомлення телефонограмою, проте не встановлює механізм такої дії. Тож для суб’єкта перевірки повідомлення про перевірку телефонограмою має бути найоптимальнішим варіантом з перелічених, оскільки «правильне» прийняття телефонограми завжди залишає можливість стверджувати, що ніякої телефонограми не було.

Повідомлення має містити:

• дату початку та дату закінчення здійснення планової перевірки;
• найменування суб’єкта господарювання – юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо якого (якої) буде здійснюватися перевірка;
• назву та адресу розташування об’єкта перевірки;
• найменування підрозділу ДСНС України або її територіального органу, посадові особи якого будуть здійснювати перевірку.

Для проведення позапланової перевірки мають існувати такі підстави:

1. подання суб’єктом господарювання письмової заяви до ДСНС України або її територіального органу про здійснення перевірки за його бажанням;
2. перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, виданих за результатами проведення планових перевірок;
3. обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. У разі надходження такого звернення до територіальних органів ДСНС України позапланова перевірка здійснюється тільки за наявності згоди ДСНС України на її проведення;
4. настання аварії, іншої небезпечної події, що була пов’язана з діяльністю суб’єкта господарювання.

При цьому Порядок № 1337 дозволяє під час проведення позапланової перевірки з’ясовувати «лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення позапланової перевірки».

Посадова особа ДСНС без посвідчення на проведення перевірки та службового посвідчення не має права її здійснювати. Суб’єкту господарювання надано право не допускати перевіряючих до здійснення перевірки, якщо останні не пред’явили вказаних документів. При цьому на відміну від органів ДФС про вручення копії наказу на проведення перевірки в Порядку № 1337 мова не йде.

Повноваження перевіряючих зазначені в п.9 розділу ІІІ Порядку № 1337. Серед них слід виокремити право «звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об’єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов’язання суб’єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об’єкта перевірки». Тобто не в прокуратуру і не в поліцію за заходами «фізичної підтримки», а саме до суду. А в суді суб’єкт перевірки зможе щось сказати судді, адже суддя – це не люди зі зброєю та в бронежилетах.

Крім того, перевіряючим надано право «звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей». Зрозуміло, що при кваліфікованій роботі юриста суб’єкта господарювання перевіряючим не просто буде довести в суді «загрозу життю та/або здоров’ю людей», яку можуть створювати порушення в роботі торговельного підприємства. Ну хіба що якщо таке підприємство не торгує піротехнікою.

За результатами проведеної перевірки у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки складається акт перевірки. Якщо ж порушень не виявлено, то посадова особа, яка здійснювала перевірку, доповідає відповідним рапортом керівнику ДСНС України або її територіального органу чи заступнику керівника, до повноважень якого відповідно до розподілу обов’язків віднесено питання державного нагляду (контролю). Останній листом повідомляє суб’єкта господарювання про відсутність порушень за результатами здійснення перевірки. Не важко здогадатися, що актів перевірки складається більше аніж листів. Хоча…

На підставі акта перевірки, якщо порушення вимог законодавства створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей, ДСНС України або її територіальний орган звертається з відповідним позовом до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства, зупинення проведення робіт, надання послуг. Якщо ж порушення не створюють такої загрози, то на підставі акта перевірки складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Окрім Порядку № 1337 ці ж повноваження встановлені і в статтях 68 та 69 КЦЗ.

Слід обов’язково мати на увазі, що у разі звернення ДСНС до суду із позовом про зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, у позовній заяві має бути зазначена принаймні одна із підстав, перелічених у ст.70 КЦЗ.

«Споживацькі» перевірки.

Насамперед стосовно органів, що захищають права споживачів слід мати на увазі, що вони мають досить небезпечний «важіль впливу» на суб’єкта господарювання. Відповідно до УПУ від 13.04.2011 р. № 465/2011 центральним органом виконавчої влади, спеціально уповноваженим у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України).

Так от, відповідно до ст.23. Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII (далі – Закон № 1023) у разі створення службовим особам Держспоживінспекції перешкод у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування застосовується штраф у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Цей штраф має бути сплачений суб’єктом господарювання добровільно. У разі ж невиконання в добровільному порядку рішення (постанови) про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Тобто без суду та слідства. Це означає, що службові особи Держспоживінспекції раді будуть, коли їм створять перешкоди у проведенні перевірки, оскільки в такому разі вони складуть відповідний акт, на підставі якого буде застосовано вказаний штраф. І перевіряти нічого не потрібно.

Що ж до самого суб’єкта господарювання, то йому не варто давати підстав для складання акту про перешкоджання. Виключенням хіба що може бути суб’єкт господарської діяльності, який відповідно до закону не веде обов’язковий облік доходів і витрат. Штраф для нього у такому разі складе десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.26 Закону № 1023 до повноважень Держспоживінспекції віднесено право «перевіряти додержання суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб’єктів», а також право «проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, у тому числі харчові продукти, відповідно до закону».

Стосовно самої процедури перевірки слід зазначити, що Порядок проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 р. № 310, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 р. за № 743/21056 (далі – Порядок № 310).

Як і більшість усіх контролюючих органів Держспоживінспекція здійснює «державний контроль стану дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок». При цьому планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі квартального плану роботи Держспоживінспекції України, її територіальних органів та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

Позапланові перевірки суб’єктів господарювання проводяться посадовими особами лише за наявності необхідних підстав, а саме:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Держспоживінспекції про здійснення перевірки за його бажанням;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;
• перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом з питань захисту прав споживачів;
• звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України;
• неподання в установлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланової перевірки перевіряються лише ті питання, які вказані як підстава для її здійснення. При цьому ці питання обов’язково зазначаються у направленні на проведення перевірки. Посадові особи повинні ознайомити суб’єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копію відповідного документа.

Перед початком перевірки суб’єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, повинні пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надати суб’єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформувати цих осіб про мету перевірки.

Строк проведення перевірки не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. У Порядку № 310 ані слова про оформлення результатів перевірок, коли порушень не виявлено. Виходить, що такі перевірки закінчуються нічим.

На підставі акта із зафіксованим в ньому порушеннями посадовими особами, які проводили перевірку, приймаються рішення про:

• складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення;
• заборону реалізації продукції в певних випадках, наприклад у разі, коли продукція є фальсифікованою;
• припинення суб’єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов’язковим, до усунення виявлених недоліків.

Крім названого керівник Держспоживінспекції або його заступник можуть приймати рішення про:

• видання суб’єкту господарювання обов’язкового для виконання припису про припинення порушень прав споживачів;
• тимчасове припинення діяльності суб’єктів господарювання (секцій, відділів), складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, – до усунення виявлених недоліків;
• опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправних, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього чи з таким, строк дії якого закінчився, засобів вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів;
• подання до суду позову щодо захисту прав споживачів;
• передання матеріалів перевірки стосовно дій осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства;
• накладення на винних осіб адміністративних стягнень та застосовування адміністративно-господарських санкцій.