Ж-л “Головбух”, № 22 (1029), 12 червня 2017 року, стор. 9-13.

Податок на прибуток платники можуть переплатити з різних причин. Це і сплата авансових внесків за виплати дивідендів, і колись переплачені щомісячні авансові внески або ж узагалі — звичайна помилка. За таких обставин можна вимагати повернення переплати або втратити її внаслідок спливу строку давності. З’ясуємо, як повернути «свої кревні» і як це вирішують у судах, коли виникають проблеми

Як повернути переплату з податку на прибуток

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків і зборів, пені, штрафів (пп. 17.1.10 Податкового кодексу України; ПК). Під надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями маємо на увазі суми коштів, зараховані на певну дату до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 ПК).

Умови та механізм повернення коштів

Умовами повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання за статтею 43 ПК є:

• повне погашення наявного податкового боргу;
• подання заяви на повернення сум грошового зобов’язання протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми;
• подання платником податків заяви про таке повернення у довільній формі.

У заяві платник має зазначити напрям перерахування коштів, а саме:

• на поточний рахунок платника податків в установі банку;
• на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи контролю, незалежно від виду бюджету;
• повернення у готівковій формі коштів за чеком, якщо платник податків не має рахунку в банку.

Механізм повернення надміру сплаченого податку на прибуток полягає в тому, що орган контролю не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення коштів із бюджету. Потім орган контролю подає висновок для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Такий орган на підставі отриманого висновку протягом п’яти робочих днів повертає помилково та/або надміру сплачений податок на прибуток у порядку, встановленому Мінфіном. Йдеться про Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затверджений наказом Мінфіну від 15.12.2015 № 1146 (далі — Порядок № 1146).

Відповідно до ПК орган контролю несе відповідальність за несвоєчасну передачу висновку про повернення сум коштів із відповідного бюджету. Проте зазвичай платник податків більше переймається тим, щоб йому повернули переплачений податок, а не притягненням органу контролю до відповідальності.

Зверніть увагу!

Платникам податків повертають помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з того бюджету, до якого такі кошти зарахували.

Порядок № 1146 деталізує положення ПК. Зокрема, у заяві довільної форми про повернення переплаченого податку на прибуток платник має зазначити суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначити напрям перерахування коштів, які повертають:

• на поточний рахунок платника податку в установі банку;
• на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;
• готівкою за чеком, якщо платник податків не має рахунку в установі банку;
• готівкою з рахунків банків, якщо платник податків не має рахунку в установі банку;
• поштовим переказом через підприємства поштового зв’язку;
• для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошову заставу.

Якщо кошти повертають для подальших розрахунків, їх перераховують на:

• небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів — рахунок 3734, відкритий на балансі ГУ Казначейства у м. Києві;
• банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносили готівкою).

Якщо зазначена у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем ДФС вже обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини) та інші документи і подає їх до органу Казначейства.

Далі строки обігу зазначених документів між органами Казначейства залежать від того, з якого бюджету повертатимуть кошти. Цю процедуру, окрім Порядку № 1146, регулює Бюджетний кодекс України.

Погоджений висновок про повернення надміру чи помилково сплаченого податку на прибуток зрештою потрапляє до відповідного органу Казначейства згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Потім такий орган повертає платникам податків помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.

Вріз 1

Якщо в ДФС немає даних
про помилково та/або надміру сплачений податок на прибуток, доведеться звіряти розрахунки

Перші «незручності» для платника податку виникають тоді, коли вказаної у заяві платника суми за даними інформаційних систем у повному обсязі немає як помилково та/або надміру сплаченої. У такому разі орган ДФС у п’ятиденний (або дев’ятиденний залежно від бюджету) строк, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією звірити його розрахунки за відповідним платежем. Якщо звіряння не підтвердить переплату податку на прибуток, чи його взагалі не вдасться провести, виникне конфлікт із органом контролю, який доведеться вирішувати у суді.

Судова практика спірних рішень

В Ухвалі ВАСУ від 14.03.2017 у справі № К/800/20647/16 йдеться про таку підставу відмови у поверненні надміру сплаченого податку на прибуток, як потреба здійснити регламентні роботи для об’єднання даних інтеграційних карток платників з податку на прибуток та авансових внесків з такого податку. При цьому орган контролю запропонував платнику

«розглянути питання щодо можливості зарахування залишку переплати з податку на прибуток приватних підприємств у рахунок майбутніх платежів у зв’язку зі складною економічною ситуацією, яка виникла в Україні, та тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов’язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженістю планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету».

Вріз 2

Суди можуть запропонувати
зарахувати переплату у рахунок майбутніх платежів

Однак у цій справі ВАСУ погодився, що бездіяльність податкового органу щодо неповернення надміру сплачених коштів є порушенням прав позивача.

джерела виникнення переплати

В Ухвалі ВАСУ від 28.09.2016 у справі № К/800/42295/15 йдеться про таку підставу відмови у поверненні переплаченого податку на прибуток, як виникнення такої переплати не в результаті фактичної сплати коштів платником податку до бюджету, а у зв’язку з тим, що

«Урядом України з метою погашення заборгованості за спожиту у минулих періодах електричну енергію, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, вирішено погасити частину такої заборгованості за рахунок податкового боргу з податку на прибуток… шляхом спрямування цих коштів до загального фонду державного бюджету та подальшої їх передачі до місцевих бюджетів (як субвенції)… У подальшому податковий борг та відповідні штрафні санкції, а також нарахована за розстрочення сплати суми боргу пеня були повністю погашені шляхом перезарахування сум коштів, сплачених позивачем за кодом бюджетної класифікації 11022200».

Отже, фактично джерелом переплати податку на прибуток виявилися зарахування субвенцій і податкового боргу.

Посилаючись на рішення ЄСПЛ від 19.01.2007 «Інтерсплав проти України», в якому податкові органи не заперечували сум відшкодування податку, що мали бути сплачені заявникові, а просто відмовлялись підтверджувати їх без будь-якої очевидної на те причини, ЄСПЛ визнав, що заявник мав майновий інтерес, закріплений у законодавстві України та захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. З урахуванням наведеного ВАСУ дійшов висновку, що й у платника є майновий інтерес, адже так само Управління ДФС не заперечує сум переплати, однак зазначає, що чинне законодавство не передбачає повернення суми коштів, виділеної державою для сплати податків.

При цьому ВАСУ наголосив, що

«норми Податкового кодексу України не ставлять право платника податків на повернення суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, в залежність від джерела сплати таких коштів та в залежність від напрямів майбутнього використання таких коштів (в разі їх повернення органом казначейства на підставі висновку органу контролю) платником податків. Підставою для відмови у поверненні надміру сплачених грошових зобов’язань є недотримання процедури, що визначена статтею 43 Податкового кодексу України».

перевірка наявності переплати

В Ухвалі ВАСУ від 06.12.2016 у справі № К/800/19380/16 йдеться про таку підставу відмови у наданні висновку про повернення переплаченого податку на прибуток, як необхідність перевірити наявність переплати і підтвердити повноту нарахування та сплати податків. І лише після цього буде розглянуто питання щодо переказу коштів. При цьому платник податку надав суду акти звіряння, згідно з якими позитивне сальдо розрахунків із бюджетом становило переплачену суму податку на прибуток.

ВАСУ визнав неправомірними дії органу контролю, адже платник дотримав обов’язкову умову для повернення сум грошового зобов’язання — подав заяву про таке повернення, в якій зазначив напрям перерахування коштів.

неправильне формулювання вимог

В Ухвалі ВАСУ від 28.07.2016 у справі № К/800/12895/16 йдеться про таку підставу часткової відмови у задоволенні позовних вимог платника, як неправильне формулювання позовних вимог.

Так, платник податку звернувся до суду з позовом, «у якому просить визнати протиправною бездіяльність і стягнути кошти». Суд ухвалив рішення, яким

«визнано протиправною бездіяльність… ОДПІ щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надмірно сплаченого податку на прибуток, зобов’язано… ОДПІ підготувати та надати органу казначейства висновок про повернення надміру сплачених сум податкових зобов’язань, в решті позовних вимог відмовлено».

Тобто суд відмовив у стягненні з Державного бюджету переплаченого податку на прибуток через помилковість формулювання позовних вимог, через неправильно обраний спосіб захисту порушеного права.

ВАСУ, погоджуючись із місцевим і апеляційним судами, підтвердив, що повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань є виключними повноваженнями податкових органів і органів Казначейства. А тому суд не може підміняти державний орган і стягати такі платежі.

ВАСУ, дублюючи апеляційний суд, зазначає, що вимога про стягнення з бюджету надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з податку на прибуток не є правильним способом захисту прав платника податків. Аналогічний правовий висновок ВАСУ висловив в Ухвалі від 14.03.2017 у справі № К/800/20647/16 та в постанові від 13.12.2016 у справі № К/800/14764/16, а ВСУ — у постанові від 24.11.2015 року у справі № 21-3669а15.

Так, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ, правильним способом захисту позивача є вимога зобов’язати відповідача виконати покладені на нього Законом і підзаконними актами обов’язки надати органу Казначейства висновок про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Як бачимо, повернути переплачені кошти буває складно. Утім, впоратись із такими труднощами до снаги з «Головбухом»!