Опубліковано в журналі “Головбух” № 24 (791), 25 червня 2012 р. (стор. 42-43)

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.120. ст.14 ПКУ нематеріальні активи – це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами. Згідно з положеннями ст. 177 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) до об’єктів цивільних прав відносяться у тому числі й результати інтелектуальної, творчої діяльності. Статтею 199 ЦКУ передбачено, що результати інтелектуальної, творчої діяльності є об’єктами права інтелектуальної власності. А ст.420 ЦКУ містить перелік об’єктів права інтелектуальної власності, серед яких ліцензія на виробництво продукції та на здійснення роздрібної торгівлі не передбачені.

Однак, відповідно до пп.145.1.1. ст.145 ПКУ право на ведення діяльності віднесено до групи 6 нематеріальних активів, витрати на придбання яких підлягають амортизації протягом строку, зазначеного у правовстановлюючому документі, але не менше 10 років, якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено. Відповідно до ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» 01.06.2000 р. № 1775-III ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензіатом є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а господарською діяльністю є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Таким чином, витрати, понесені у зв’язку з отриманням ліцензії на виробництво продукції строком на 3 роки, на здійснення роздрібної торгівлі строком на 1 рік підлягають амортизації у складі НМА групи 6 протягом 3 років і одного року відповідно. Слід мати на увазі, що вказані види діяльності повинні бути зазначені у ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» для того, щоб витрати на придбання таких ліцензій можна було б правомірно амортизувати у вказаний вище спосіб.

Слід мати на увазі також і те, що відповідно до пп. 138.10.6. п.138.10 ст.138 ПКУ до складу інших витрат, які зменшують базу оподаткування податком на прибуток підприємств включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I ПКУ, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, у тому числі витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг. Тому, для того, аби відповідь на наведене вище питання була більш чіткою і правильною, необхідно знати на виробництво якої саме продукції та на роздрібну торгівлю яким саме товаром видано ліцензії.