Журнал “БухгалтеріяUA”, № 2, 9 липня, 2018, стор. 6-7.
З 17 червня поточного року набув чинності Закон України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» – Закон № 2275[1]. Цей Закон прийшов на часткову зміну Закону «Про господарські товариства» – Закон № 1576[2].
Саме час акцентувати увагу на основних змінах у правовому регулюванні діяльності ТОВ та ТДВ, розуміючи при цьому, що ще багато часу мине перш, ніж усі однаково зрозуміють усі положення Закону № 2275. Тож, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень (Глава VIII):
- визнано таким, що втратив чинність, Закон № 1576 у частині, що стосується ТОВ та ТДВ;
- протягом року з дня набрання чинності Законом № 2275 положення статуту ТОВ та ТДВ, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. При цьому це правило не застосовується після внесення змін до статуту ТОВ та ТДВ;
- ТОВ та ТДВ звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін до статуту товариства у зв’язку з приведенням його у відповідність із Законом № 2275 до 17 червня 2019 року.
Розглянемо деякі «цікаві» зміни у регулюванні діяльності ТОВ та ТДВ, враховуючи, що ТОВ відрізняється від ТДВ тим, що у першого відповідальність обмежена вкладами, а у другого — вкладами і додатковою сумою, однаково кратною для всіх учасників.
Правочини: значний та із заінтересованою особою
Істотним правочинам, які учасники, зазвичай, залишають на своє волевиявлення, прийшли на зміну значні правочини та правочини із заінтересованою особою.
Значним є правочин, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу (ст.44 Закону № 2275). Посадові особи Товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів, нестимуть солідарну відповідальність за збитки, заподіяні Товариству.
Встановлення правила про солідарну відповідальність посадових осіб за вказане порушення можна зрозуміти як натяк законодавця на те, яким має бути правильний спосіб захисту прав учасників Товариства у разі укладення значного правочину: позов про стягнення збитків з посадових осіб. Тож безпосереднє звернення учасника до суду з позовом про визнання значного правочину недійсним (з так званим похідним позовом), наштовхнеться на ще один додатковий аргумент неправомірності такого позову: неправильно обраний спосіб захисту порушеного права.
Окрім значних правочинів, законодавець уводить у правозастосовну практику термін «правочин із заінтересованістю». Згідно зі ст.45 Закону № 2275 правочин вважається таким, щодо якого є заінтересованість, якщо він укладається з будь-якою з таких осіб:
- посадовою особою Товариства або її афілійованою особою;
- учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу, або його афілійованими особами;
- юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених першими двома пунктами, є членом органу Товариства;
- іншою особою, визначеною статутом Товариства.
Значний правочин та правочин із заінтересованістю вимагають попереднього схвалення на їх вчинення. А якщо такий правочин вчинено із порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, то він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки Товариства лише у разі подальшого його схвалення у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання попередньої згоди на його вчинення.
Отже, у разі чіткого врегулювання в статуті Товариства порядку прийняття рішення про надання попередньої згоди учасників на вчинення значного правочину чи правочину із заінтересованістю, можна буде відмовитися від виконання такого правочину лише тому, що цей порядок був порушений. При цьому визнавати такий правочин недійсним сенсу немає, оскільки він в такому разі не створюватиме юридичних наслідків.
Голосування та прийняття рішення
До яскравих новел щодо участі в загальних зборах відноситься право учасника проголосувати заочно або шляхом опитування, тобто без формальної процедури спільного перебування учасників в одному приміщенні.
При заочному голосуванні учасник здійснює волевиявлення щодо питань порядку денного у письмовій формі. Справжність його підпису на такому документі засвідчується нотаріально. Такий документ долучається до протоколу загальних зборів учасників та зберігається разом із ним.
Прийняття рішення загальних зборів шляхом опитування було передбачено й раніше. Новелою Закону № 2275 у цьому разі є детальне врегулювання цього процесу. Рішення, прийняте шляхом опитування може бути оформлено в письмовій формі з доданням до нього копій відповідей усіх учасників, або у вигляді єдиного письмового документа, підписаного всіма учасниками Товариства.
Право на вихід з Товариства
Право на вихід із Товариства залежить від розміру частки учасника, який виходить. Якщо частка учасника менше 50%, то він може вийти з Товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Не потрібно для цього перейматися формальними питаннями, збираючи збори учасників Товариства.
Якщо ж частка учасника, що має намір вийти з Товариства становить 50% і більше, то для виходу з Товариства учаснику потрібна згода інших учасників. «Пільгою» для такого учасника є строк, обмежений одним місяцем, для прийняття іншими учасниками рішення щодо надання згоди на вихід учасника.
Позитивним моментом Закону № 2275 є встановлення механізму визначення частки учасника, яка йому виплачується при виході (у грошовому еквіваленті). Формула із Закону № 1576 про вартість майна, пропорційну частці в статутному капіталі (ст.54), у Законі № 2275 знайшла конкретніше наповнення, а саме: вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника (ч.8 ст.24).
Про спадкоємців
Особливістю Закону № 2275 щодо врегулювання успадкування частки учасника є встановлення загального правила: у разі смерті (оголошення судом учасника безвісно відсутнім або померлим) або припинення учасника його частка переходить до спадкоємця чи правонаступника без згоди інших учасників Товариства.
І у випадку спадкування також має значення розмір частки, що успадковується. Якщо ця частка менше 50%, то Товариство може виключити такого учасника зі свого складу. Проте, за умови, що спадкоємці не подали заяву про вступ до Товариства протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством.
Якщо ж частка померлого (припиненого) учасника становить 50% і більше, то Товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією Товариства, без врахування голосів такого учасника.
Особиста відповідальність керівника за зобов’язаннями Товариства
Однозначною новелою Закону № 2275 слід визнати уведення відповідальності посадової особи Товариства. Так, якщо вартість чистих активів Товариства знизилася більш як на 50% порівняно з цим же показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган Товариства зобов’язаний скликати загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження (ст.31 Закону № 2275). До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану Товариства, про зменшення статутного капіталу Товариства або навіть про його ліквідацію.
І якщо виконавчий орган (директор) цього не зробить і, як наслідок, Товариство буде визнано банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, то члени виконавчого органу солідарно нестимуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями Товариства.
Від вказаної відповідальності звільняються лише ті члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали можливості знати про таке зниження вартості чистих активів Товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв’язку із зниженням вартості чистих активів Товариства, які не були скликані попри їх волю.
Закон містить й інші цікаві новели: врегулювання реалізації переважного права учасника на придбання частки учасника, який її продає; корпоративний договір та безвідклична довіреність, що видається з метою забезпечення виконання зобов’язань учасника як сторони корпоративного договору, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників та ін…
[1] Закон України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (прим. авт.).
[2] Закон України від 19.09.91 р. № 1576-XII «Про господарські товариства» (прим. авт.).