Як оновити статут ТОВ: поради юристів

Бухгалтерія.UA, № 23 (49), 03.06.2019 р., стор. 8-13.

Олександр ЄФІМОВ, к.ю.н., доцент, Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов і Партнери», адвокат, аудитор

Тетяна Проскура, юрист Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов і Партнери»

 

Вже скоро 17 червня 2019 року – дата, до якої статути товариств з обмеженою та з додатковою відповідальністю мають бути приведені у відповідність до Закону про ТОВ[1]. І хоча прямих санкцій за невиконання вказаного обов’язку Закон про ТОВ не встановлює, існують істотні юридичні ризики для тих, хто знехтував оновленням. Про це сьогодні й поговоримо.

 

Негативні наслідки відмови від оновлення статуту

 

Вони полягають передусім у наступному:

Œ «Анулювання» рішень загальних зборів. Існує ймовірність того, що рішення таких зборів, прийняті відповідно до положень «старого» статуту, зміст якого не буде відповідати вимогам нового Закону № 2275, можуть бути оскарженні за ініціативою недоброзичливців в судовому порядку, що, відповідно, потягне за собою практично 100%-ве визнання їх недійсними. А отже  – такими, що не спричиняють юридично значимих наслідків.

 Визнання недійсними господарських та інших договорів. Така доля може скластися у правочинів, які укладатимуться стосовно великих сум (т.зв. значні правочини) чи між товариством та його посадовою особою (т.зв. правочини, щодо яких є заінтересованість).

Ž Неможливості самопредставництва та і, взагалі, представництва в суді, збільшення фінансових витрат в судовому процесі. Суд може поцікавитися повноваженнями директора, які мають бути викладені саме в статуті. Якщо є питання щодо дійсності всього статуту, то будуть і щодо права представлення інтересів такого товариства. Це навряд чи посприяє швидкому, ефективному та недорогому вирішенню справи в суді.

 Відмова банку у відкритті рахунку. Ймовірно, що оновлений статут захоче бачити банк під час відкриття поточного рахунку товариства чи просто для проходження процедури ідентифікації або оновлення інформації про клієнта. Так, п.38 Інструкції № 492[2] вказує, що банк відкриває поточний рахунок юрособі-резиденту, яка не має рахунку в цьому банку, за умови пред’явлення копії належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту). Відповідно статут, редакція якого не відповідає нормативним вимогам, стане підставою для відмови банку відкрити рахунок на таке товариство. Уявіть собі які незручності матиме підприємство, якому терміново знадобиться відкрити ще один рахунок.

 Визнання недійсними результатів тендеру. Оновлену редакцію статуту, яка відповідає вимогам Закону про ТОВ, будуть вимагати і під час участі у процедурах державних закупівель. Що буде, якщо і там товариство «упіймають» на застарілих положеннях статуту? Питання не зовсім риторичне.

Наведена п’ятірка потенційних загроз – це ще далеко не повний перелік ситуацій, з якими так чи інакше зустрінуться товариства. Усі вони підкреслюють гостру необхідність в оновленні статуту ТОВ чи ТДВ.

 

Як оновити статут товариства

 

Отже, з 17 червня поточного року існування старої редакції установчого документа товариства не спричинятиме жодної проблеми лише допоки така юрособа нічого не робитиме. Коли ж в самому товаристві виникне конфлікт – внутрішній чи зовнішній (скажімо, з контрагентами чи навіть держорганами), або ж будь-яка інша «екстрена» ситуація, від якої не застраховане жодне підприємства, доведеться з сумом згадати, що редакція статуту не нова.

Саме тому пускати справу на самотік точно не варто. Важливість існування правильно та детально прописаного статуту товариства вже презюмується, оскільки повністю покладатися на Закон про ТОВ не варто. Останній тим і цікавий, що містить багато диспозитивних норм. Їх мета – щоб товариства самостійно могли коригувати строки, порядки, права, обов’язки та інші організаційно-управлінські аспекти відповідно до своїх потреб. І тим «інструментом», який покликаний індивідуалізувати корпоративне життя ТОВ та ТДВ, є саме статут.

Загалом, відповідно до положень Закону про ТОВ, обов’язково у статуті товариства мають зазначатися лише відомості про повне та скорочене (за наявності) найменування товариства, його органи управління, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень, а також про порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Усі інші відомості, які не суперечать Закону про ТОВ, можуть вноситися до статуту за бажанням учасників. Однак зазначаємо, це не скасовує норму ст.88 ЦКУ, де передбачено значно ширший перелік вимог до змісту установчих документів юрособи.

Таким чином, Закон про ТОВ дає багато можливостей відступити від своїх положень, що фактично нівелює можливість існування шаблонного статуту з урахуванням усіх особливостей.

 

Таблиця. Обов’язкові та диспозитивні норми Закону про ТОВ, які потрібно чи можна прописати у статуті товариства

 

Норми з Закону про ТОВ, які повинні міститися у статуті товариства Положення статуту, які можна врегулювати відповідно до бажань і потреб учасників товариства
Статутний капітал товариства (ст.12 Закону)
Його розмір складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі може додатково визначатися у відсотках
Статутом можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників[3]
Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів (ст.18)
Можна збільшити статкапітал за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів Статутом (або одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства), можуть встановлюватися: інші строки для внесення додаткових вкладів, можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками, які мають переважне право
Учасники можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів
Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк
Переважне право учасника товариства (ст.20)
Учасник має переважне право на придбання частки (її частини) іншого учасника, що продається третій особі Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників, розподілу відчужуваної частки (її частини) між іншими учасниками, відмови від реалізації переважного права учасників. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника, який має намір продати частку (її частину) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками
Якщо кілька учасників скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (її частину) пропорційно до розміру належних їм часток у статкапіталі
Учасник, який має намір продати свою частку (її частки) третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників. Якщо жоден з учасників протягом 30 днів не повідомив письмово учасника, який продає частку, про намір скористатися своїм переважним правом, то така частка (її частина) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам
Якщо учасник, який має намір продати свою частку (її частину) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (її частини)
Відчуження частки у статкапіталі іншим учасникам товариства або третім особам (ст.21)
Учасник має право відчужити свою частку (її частину) у статкапіталі оплатно або безоплатно іншим учасникам або третім особам Статутом може бути встановлено, що відчуження частки (її частини) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників
Зверніть увагу! Якщо ви побоюєтеся, що один із учасників може продати свою частку не «тій» особі, закріплення в статуті необхідності отримання згоди від всіх учасників може уберегти товариство від «троянського коня» у вигляді потенційно нового учасника. З іншої сторони, якщо товариству не потрібні зайві ускладнення при відчуженні частки, варто закріпити в статуті протилежні положення. Так, відсутність обов’язку отримувати згоду від всіх учасників, дасть можливість учаснику, частка якого становить більше 50% статутного капіталу, не конфліктувати з приводу отримання згоди із учасниками, розмір часток котрих є доволі незначним. Тим самим можна до нуля звести ризик судової тяганини щодо визнання договору відчуження частки укладеним (або ж навпаки – недійсним).
Вихід учасника з товариства (ст.24)
Учасник, частка якого у статкапіталі становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Якщо частка становить 50 або більше відсотків, то вихід можливий за згодою інших учасників. Таке рішення може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви. При необхідності згоди учасник може вийти з товариства протягом одного місяця з дня її надання останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою Статутом можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. Також Закон про ТОВ дозволяє змінити строки, передбачені ч.ч.3, 7 ст.24:  строк прийняття рішення щодо надання згоди на вихід учасника та строк, протягом якого товариство має виплатити колишньому учаснику вартість його частки
Товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити колишньому учаснику вартість його частки. Ця вартість визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. За погодженням учасника, який вийшов, та товариства виплата може бути замінена передачею іншого майна. Товариство зобов’язане надати учаснику, який вийшов, доступ до документів, необхідних для визначення вартості його частки
Зверніть увагу! Відповідна норма встановлює строки, які, в деяких випадках, для учасників можуть тривати мало не цілу вічність. Якщо учасник бажає (або ж йому навіть необхідно) вийти із товариства якнайшвидше, то один місяць для нього може тягнутися дуже і дуже довго. А враховуючи ще ймовірну наявність напружених відносин, таку згоду учасник може отримати якраз останнього дня дозволеного строку. Та ж історія – і зі строком в один рік для виплати колишньому учаснику вартості його частки.
Виплата дивідендів учасникам товариства (ст.26)
Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу Закон дозволяє змінити період, за який будуть виплачуватися дивіденди, а також сам строк, протягом якого вони мають бути виплачені
Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату
Обмеження виплати дивідендів (ст.27)
Товариство не вправі приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

1) воно не здійснило розрахунків з учасниками у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства;

2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати

Статутом можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися
Загальні збори учасників (ст.29)
Кожен учасник на загальних зборах має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статкапіталі Таку умову дозволено змінювати, наприклад, зміниючи розподіл голосів та їх кількість в розрахунку: кожен учасник володіє однаковою кількістю голосів
Компетенція загальних зборів учасників (ст.30)
Компетенція загальних зборів викладена в 14 пунктах, які не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з Закону про ТОВ До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань
Скликання загальних зборів учасників (ст.31)
Загальні збори скликаються у випадках, передбачених Законом про ТОВ або статутом, а також

1) з ініціативи виконавчого органу;

2) на вимогу наглядової ради;

3) на вимогу учасника (учасників), який на день подання вимоги в сукупності володіє 10 або більше відсотками статкапіталу

Цей перелік можна доповнити (наприклад, наділити ревізійну комісію у випадку її створення правом також скликати загальні збори учасників)
У разі, якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про таке скликання загальних зборів, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори самостійно. У такому випадку обов’язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів покладаються на учасників, які ініціювали загальні збори 10-денний строк можна змінити
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства (ст.32)
Загальні збори скликаються виконавчим органом товариства Статутом може бути визначений інший орган, уповноважений на таке скликання
Виконавчий орган зобов’язаний повідомити учасників не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів Інший строк можна встановити для повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів
Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення Статутом може бути встановлений інший спосіб повідомлення
Виконавчий орган зобов’язаний повідомити учасників про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів Кількість днів, передбачена для повідомлення учасників про внесення змін до порядку денного загальних зборів, Закон про ТОВ дозволяє  змінити
Виконавчий орган зобов’язаний надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах. Виконавчий орган забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами (інформацією) за місцезнаходженням товариства у робочий час Інший порядок для ознайомлення також можна передбачити в статуті
Зверніть увагу! Погодьтеся, що указане повідомлення – це мало не кам’яний вік. Навіщо чекати 30 днів, виглядати паперову пошту, якщо Закон дозволяє змінити і строк для повідомлення, і сам спосіб такого оповіщення? Визначення всього кількаденного строку та обрання іншого, більш швидкого та зручного способу оповіщення (наприклад, e-mail) значно спростить корпоративне життя та пришвидшить прийняття важливих для товариства рішень.
Проведення загальних зборів учасників (ст.33)
Загальні збори проводяться за місцезнаходженням товариства.Їх проведення за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників Закон про ТОВ дає право змінити в статуті місце проведення загальних зборів відповідно до потреб товариства. Тому, за необхідності, можна передбачити можливість проведення загальних зборів навіть за межами держави
Прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного (ст.34)
Рішення загальних зборів приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом Рішення загальних зборів може бути прийнято і шляхом опитування
Рішення загальних зборів приймаються кваліфікованою кількістю голосів, передбаченою відповідними нормами Закону про ТОВ Статутом може встановлюватися інша кількість голосів (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень зборів учасників, крім рішень, які відповідно до Закону про ТОВ приймаються одностайно
Рішення загальних зборів учасників, прийняте шляхом опитування (ст.36)
Передбачено питання, стосовно яких зборами не можуть прийматися рішення шляхом опитування Статутом можуть бути визначені додаткові питання, рішення з яких не приймаються шляхом опитування
Ініціатором проведення опитування може бути будь-який учасник товариства або виконавчий орган. Він надсилає всім учасникам відповідний запит з проектом рішення Статутом можна встановити інших ініціаторів опитування або ж уточнити вимоги до існуючих них (наприклад, ініціювати може той, хто володіє 50 і більше відсотками у статкапіталі)
Згода учасника з рішенням має бути безумовною. Надсилання учасником згоди може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом Статутом можуть бути передбачені вимоги до засвідчення волевиявлення учасників під час опитування (наприклад нотаріальне засвідчення справжності підпису учасника)
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства. Датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення Статутом можна також визначити іншу дату прийняття рішення, яка не збігатиметься із останнім день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді
Наглядова рада товариства (ст.38)
Статутом може бути передбачено утворення наглядової ради Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, розмір їх винагороди, порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначає статут[4]
Виконавчий орган товариства (ст.39)
Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», а якщо він колегіальний – «дирекція» (його керівник іменується «генеральний директор») Назву як одноосібного, так і колегіального  виконавчого органу можна замінити на іншу
Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо Статутом можна передбачити обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку
Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів усіх його членів. Статут може містити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме більшої кількості голосів Статутом можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання такого органу
Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності Статут може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом
Проведення аудиту фінансової звітності товариства на вимогу учасників (ст.41)
Витрати, пов’язані з проведенням аудиту фінзвітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит У статуті можна встановити, що витрати з проведення аудиту покладають на саме товариство, а не на конкретного учасника
Посадові особи товариства (ст.42)
Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради Перелік посадових осіб можна доповнити
Зверніть увагу! Визначення певних осіб посадовими не є формальним питанням. Відповідно до положень цієї статті, на посадових осіб накладаються певні обов’язки, а також відповідальність за свою роботу, зокрема, встановлюється відповідальність за розголошення інформації, конфлікт інтересів та ін.
Значний правочин (ст.44)
Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників Статут може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини)

 

Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених вище, приймають загальні збори На прийняття рішень щодо вчинення інших значних правочинів статутом можна уповноважити інших орган товариства (дирекцію, ревізійну комісію)
Правочин, щодо якого є заінтересованість (ст.45)[5]
Правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість, якщо він укладається товариством з особою, зазначеною у цій нормі Закону про ТОВ Статутом може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість

 

Щодо модельного статуту

 

Модельний статут – це, мабуть, і є той самий шаблон статуту, який можна використовувати тим, хто у всьому погоджується із баченням законодавця і не прагне бодай якось замислитися про те, що його ТОВ чи ТДВ – це те, що є його особистим, індивідуальним. А стосунки між учасниками можуть бути далеко не завжди такими, якими їх собі уявляє законодавець. Постановою КМУ від 27.03.2019 р. № 367 було затверджено нову редакцію модельного статуту, яка значно відрізняється від «старої» версії[6]. Але враховуючи відсутність в ньому пристосованих до особливостей та потреб кожного товариства положень, варто зважувати всі «за» і «проти» перед тим, як обирати між власним статутом та модельним. А також важливо прийняти для себе рішення про те, за шаблоном ви будуватимете відносини, чи усе ж таки додасте у них трошки своєї індивідуальності.

[1] Закон України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» // АгроUA. – № 2018. – 2. – С. 53.

[2] Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

[3] Закріплення в статуті обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників дасть змогу унеможливити у майбутньому «розмиття» частки одного з учасників у разі виникнення певного внутрішнього конфлікту (прим.авт.)

[4] Діяльність наглядової ради в Законі про ТОВ врегульовано лише в ст.ст.38 та 40, тому, всі норми щодо існування наглядової ради мають бути визначені у статуті (прим.авт.).

[5] Частина 3 цієї норми передбачає, що якщо учасники товариства не дійшли згоди про встановлення у статуті порядку погодження щодо правочинів із заінтересованістю, правила цієї статті не застосовуються (прим.авт.)

[6] Див. детальніше: Гоменюк І. Новий статут ТОВ // БухгалтеріяUA. – 2019. – № 22. – С. 14.