Інженерні споруди з точки зору податку на нерухомість

БухгалтеріяUA, № 3 (81), 20.01.2020, стор. 62-63

Коментар до ІПК ДПС України від 18.12.2019 № 1955/6/99-00-04-04-03-15/ІПК «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

 

Відповідно до пп.266.2.1. п.266.2. ст.266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пп.14.1.129. ПКУ об’єктами житлової нерухомості вважає будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а пп.14.1.1291 ПКУ під об’єктами нежитлової нерухомості розуміє будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. Так, об’єктами нежитлової нерухомості є, у тому числі, господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та інші будівлі. Тобто перелік об’єктів нежитлової нерухомості в ПКУ не є вичерпним, а це означає, що можуть виявитися об’єкти, щодо яких у контролюючого органу виникне бажання вважати їх або їх частини об’єктами нежитлової нерухомості.

В коментованій ІПК ДПСУ надає «підказку» представникам місцевих ДПІ. Вона полягає у тлумаченні поняття «будівля». Відповідно до пп.14.1.15. п 14.1. ст.14 ПКУ будівлями вважаються земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

При цьому поняття земельних поліпшень в ПКУ є не менш розмитим з точки зору фіскальної зацікавленості. Так, у пп.14.1.75 ПКУ зазначено, що земельне поліпшення – це результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об’єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо).

Зрозуміло, що будь-який предмет матеріального світу, що опинився на земельній ділянці, наприклад, цегляний паркан, цілком відповідатиме ознакам поняття «земельні поліпшення», оскільки перемістити його без знецінення неможливо. А якщо у ньому ще й буде ніша, в якій розміщено лічильник електроенергії, то такий паркан відповідатиме поняттю «будівля», оскільки призначений для збереження матеріальної цінності – лічильника електроенергії.

Виходить, що ДПС України ніби й роз’яснила, що електростанції на нетрадиційних джерелах енергії класу 2302 «Споруди підприємств електроенергетики» розділу 2 «Інженерні споруди» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, проте насправді «проінструктувала» своїх підлеглих щодо того, як в цих Інженерних спорудах усе ж таки знайти об’єкти оподаткування цим податком.