Податок на нерухомість: умови застосування преференції

БухгалтеріяUA, № 3 (81), 20.01.2020, стор. 57

Коментар до ІПК ГУ ДПС у Полтавській області від 23.12.2019 № 2132/ІПК/16-31-04-03-19 «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

 

Відповідно до пп «є» пп.266.2.2. п.266.2. ст.266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. З цього ГУ ДПС у Полтавській області дійшла висновку про обов’язкову наявність двох умов для застосування вказаної вище норми, а саме: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Але більш значущим фактором для платників цього податку є не стільки точка зору ГУ ДПС, скільки той факт, що її підтримав Верховний Суд. Отже, шукати там – у ВС – захисту від донарахованого податку на нерухомість не вийде.

Так у справі № 806/2461/17 постановою від 15.05.2018 ВС вказав, за яких умов дії пільга, передбачена пп. «є» пп.266.2.2. п.266.2. ст.266 ПКУ: «буквальний аналіз пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як «будівлі промисловості промислових підприємств». І навіть не зважаючи на те, що ВС погодився з тим, що в законодавстві не існує правової норми, яка б чітко визначала поняття «промислове підприємство», усе ж висновку він дійшов про те, що вказана пільга не надається щодо нерухомості, яка використовується фізичною особою-підприємцем у власній господарській діяльності. Лише тому, що вона не є промисловим підприємством.

Аналогічним чином викладена правова позиція ВС у постанові від 15.05.2018 у справі № 806/2676/17 та у постанові ВС від 11.12.2018 у справі № 819/314/18. І не враховувати правозастосовну практику як ДПС України, так і ВС нелогічно.

Однак, усе неправильне має властивість виправлятися. Питання лише в часі. І якщо наступного разу мені доведеться оскаржувати ППР, яким платник податку буде позбавлений пільги з податку на нерухомість лише тому, що він ФОП, я буду вказувати на те, що у всіх наведених справах Верховний Суд зазначив: «Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття».

Цей висновок ВС, як на мене, красномовно свідчить про необхідність застосування презумпції правомірності рішень платника податку, відповідно до якої у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення платника є правомірним (пп.4.1.4 п.4.1. ст.4 ПКУ) та принципу рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, тобто забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (пп.4.1.2 п.4.1. ст.4 ПКУ).

І якщо про це суддям нагадувати часто, то є надія, що і у ВС почують.