Що можна зробити з форвардним контрактом…

Питання: Чи можна розірвати за згодою сторін договір купівлі-продажу майнових прав, укладеного на виконання форвардного контракту, скасування акту пред’явлення форвардного контракту до виконання, і зворотній викуп форвардного контракту КУА, або продаж безпосередньо іншій фізичній особі через торгівця цінних паперів? Чи може фізична особа перепродати форвардний контракт, та що є моментом погашення форвардного контракту?

 

         

Відповідь: Для початку слід розібратися у тому, що таке форвардний контракт і який вплив він має на договір купівлі-продажу майнових прав, укладений на виконання форвардного контракту.

Поняття форвардного контракту для цілей оподаткування міститься в ПКУ. Так, форвардний контракт – це цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу. Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення (пп.14.1.45.3. ПКУ). При цьому поняття базового активу ПКУ не містить, що істотно ускладнює розуміння і самого форвардного контракту.

Дещо глибше пояснює суть форвардного контракту Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затверджене постановою КМУ від 19.04.1999 № 632. Відповідно до п.3 цього Положення форвардний контракт є одним із деривативів, та втілює в собі двосторонню угоду за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту (п.9 Положення). Реквізити (умови) форвардного контракту включають і базовий актив контракту та його характеристики, а саме: емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, строк/термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти – для коштів; асортимент – для інших товарів (п.10. Положення).

Відповідно до п.1. Положення поняття «базовий актив» включає в себе товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов’язань за деривативом.

Як видно із запитання, базовим активом форвардного контракту є майнові права, щодо яких покупець узяв на себе обов’язок придбати їх у власність у майбутньому за ціною, зафіксованою у момент укладення форвардного контракту. Іншими словами обов’язок покупця у майбутньому отримати у власність майнові права та сплатити за нього певну грошову суму виникає вже в момент укладення форвардного контракту.

Якщо майнові права на момент укладення форвардного контракту у продавця були відсутні, і він зобов’язується продати покупцеві такі майнові права після того, як набуде їх сам у власність, то така правова конструкція нагадує звичайний договір купівлі-продажу з певними стандартизованими умовами. Так, згідно зі ст.654 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому згідно зі ст.656 ЦКУ предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Отже, виконання форвардного контракту його сторонами у майбутньому не вимагає укладення окремого договору купівлі-продажу, оскільки зобов’язання щодо виконання такого договору базуються не на ньому, а на форвардному контракті. На цьому наголошено і в ПКУ: форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу (пп.14.1.45.3. ПКУ).

Якщо ж у форвардному контракті сторони передбачили умовою обов’язкове укладення договору купівлі-продажу майнових прав, то такий контракт швидше відповідатиме ознакам не форвардного, а попереднього договору.

Так, відповідно до ст.635 ЦКУ попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Іншими словами, наведена у запитанні правова конструкція за своєю правовою природою, більше схожа не на відносини у межах форвардного контракту, оскільки останній передбачає виконання сторонами у майбутньому обов’язків, прийнятих ними на себе відповідно до умов форвардного контракту, а на відносини у межах попереднього договору, оскільки саме така правова конструкція передбачає виникнення зобов’язань не на підставі попереднього договору, а з договору, укладеного відповідно до умов такого попереднього договору.

Тому, відповідаючи на запитання щодо договору купівлі-продажу та його розірвання за згодою сторін, слід керуватися загальними положеннями ЦКУ, так як умови форвардного контракту, що передбачають укладення договору купівлі-продажу в майбутньому, слід вважати належним чином виконаними у момент укладення договору купівлі-продажу, що не відповідає суті відносин у межах форвардного контракту.

Відповідно до ст.651 ЦКУ розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже розірвати договір купівлі-продажу майнових прав за згодою сторін можна, якщо це не суперечитиме умовам самого договору купівлі-продажу майнових права.

Після розірвання вказаного у запитанні договору купівлі-продажу майнових прав, продавець таких майнових прав набуде статусу їх власника і зможе укласти договір купівлі-продажу їх будь-якій іншій особі, але вже на загальних умовах, а не на умовах, вказаних у форвардному контракті. Хоча це й не позбавляє права продавця ці умови «перенести» у договір купівлі-продажу з новим покупцем.

Перепродати форвардний контракт іншій особі можна у двох випадках:

  1. Якщо це прямо передбачено умовами самого форвардного контракту, як одностороннє право вказаної у запитанні фізичної особи; або
  2. Якщо сторони форвардного контракту за участю третьої особи уклали договір про заміну сторони у форвардному контракті за взаємною згодою усіх учасників такого договору.

Але ж знову таки повертаючись до запитання та схожості наведеної у запиті правової конструкції на відносин щодо укладення та виконання попереднього договору, слід наголосити на тому, що попередній договір (форвардний контракт) був виконаний у момент укладення договору купівлі-продажу майнових права. Розірвання останнього за згодою сторін не тягне за собою відновлення форвардного контракту, наведеного у запитанні, оскільки цей контракт більше схожий на попередній договір.

Тож, розірвання наведеного договору купівлі-продажу майнових прав має наслідком повернення продавця у статус їх власника без будь-яких обмежень його прав і повноважень з боку умов попереднього договору. А отже такий продавець, керуючись принципом свободи договору (ст.3 і ст.627 ЦКУ), вільний у виборі того, кому і на яких умовах він здійснить відчуження майнових прав.