Агентські послуги резидента України для резидента Казахстану

Питання: Підприємство 3 групи (5%, неплатник ПДВ) – резидент України (Агент) надає юридичній особі – резиденту Казахстану (Принципал) агентські послуги (нижче витяг з Договору), а саме надає доступ до свого веб-сайту в мережі Інтернет  (сайт.com) для розміщення інформації про Тренінг (Семінар), який проходить на території Казахстану або он-лайн, вартість якого у валюті Казахстану (тенге) і можливість реалізувати електронний квиток на таку подію.

Агент також приймає кошти за електронні квитки, реалізовані через свій веб-сайт за допомогою платіжної системи і перераховує їх Принципалу за мінусом своєї винагороди і комісії платіжної системи (2,5% від коштів які надійшли на їх рахунок). Покупці (фізичні особи – резиденти Казахстану) перераховують зі своєї картки гроші за квиток у валюті – тенге. Фінансова компанія конвертує це в гривні і перераховує кошти за мінусом своєї комісії на рахунок Агента. Агент утримує свою винагороду, конвертує гривні в тенге і перераховує транзитні кошти Принципалу в Казахстан. В кінці місяця на суму утриманої винагороди Агент надає Принципалу Акт і звіт Агента на реалізовані через його сайт електронні квитки. Агент не має представництва на території Казахстану. Про ризики щодо утримання платником єдиного податку своєї винагороди ознайомлені.

Витяг з Договору. Агент надає ПОСЛУГИ Принципалу з:

1) з використання он-лайн-сервісу (веб-сайту Агента) з наступними функціональними можливостями: реєстрація Принципала на платформі (веб-сайті) – створення облікового запису з правом адміністрування, створення та редагування бізнес-профілю, створення та редагування курсів, семінарів, тренінгів та їх публікація на платформі, перевірка запитів на відвідування заходів, реєстрація відвідувача на заходи;

2) обробки даних на платформі (веб-сайті Агента): автоматичне розміщення опублікованого заходу Принципала в Каталозі, Анонсах, Новинах платформи, Автоматичну генерацію та надсилання відвідувачу заходу Принципала Електронного квитка, облік Електронних квитків в аккаунті Принципала;

3) супутні послуги: customer support – підтримка користувачів платформи за допомогою каналів електронної пошти, телефонного зв’язку: повідомлення про зміну розкладу заходу Принципала/відміну заходу; забезпечення анулювання/повернення придбаних користувачами Електронних квитків;

4) послуги комерційного посередництва (агентська діяльність): укладання угод з продажу Електронного квитка від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок Принципала (у тому числі – письмових), отримання грошових коштів за продані Електронні квитки, а Принципал зобов’язаний прийняти належним чином надані Агентом Послуги та оплатити Агенту винагороду, на умовах визначених цим Договором.

Використання платформи (веб-сайту Агента), в тому числі: доступ до облікового запису та функціональних можливостей платформи, здійснюється Принципалом дистанційно із застосування мережі Інтернет.

Цей Договір є підтвердженням повноважень Агента перед третіми особами, у т.ч., але не виключно – перед Покупцями. Принципал цим доручає та уповноважує Агента від його імені самостійно укладати договір про надання Принципалом  послуг з проведення семінарів/тренінгів/надання інформаційно-консультаційних послуг (підписувати такий договір), продаж Електронного квитка, засвідчувати укладання угоди між Покупцем та Принципалом про придбання Покупцем у Принципала права на відвідування заходу Принципала,   отримувати від Покупців грошові кошти, підписувати від імені Принципала рахунки, акти наданих послуг. Повноваження Агента на вчинення дій, передбачених Договором, не потребують укладення додаткового договору або видачі довіреності.

Платформа (веб-сайт Агента), у випадку придбання покупцем електронного квитка на подію, розміщену Принципалом, автоматично генерує електронний квиток (зображення електронного квитка), з наданням йому унікального ідентифікатора, та, після отримання грошових коштів від покупця в рахунок оплати такого електронного квитка, надсилає придбаний електронний квиток покупцю.

Відвідування Покупцем заходу може бути організовано Агентом також без генерації Електронного квитка.

Передача квитків Покупцеві здійснюється на електронну пошту Покупця, вказану Покупцем при оформленні Замовлення,  платформою відправляється лист, у вкладенні якого знаходиться Квиток з унікальним ідентифікатором – штрих-кодом (QR-кодом), який за необхідності має бути роздрукований. Зазначений Квиток засвідчує факт укладання Покупцем з Принципалом угоди про відвідування освітньої події/отримання інформаційно-консультаційної послуги, та дає право Покупцю на відвідування Освітньої події.

Винагорода Агента за надання Принципалу послуг за цим Договором (Сервісний збір) складає грошову суму, що визначається у вигляді відсотків від Номінальної ціни квитка, визначеної Замовником та зазначеній ним в оголошення про подію.

Загальна ціна Договору визначається як сума всіх винагород Агента нарахованих з кожного Квитка, який продається на подію за допомогою  платформи або з суми письмового договору, укладеного Агентом на виконання цього Договору. Винагорода Агента не включає ПДВ, Агент не є платником ПДВ.

Підписанням цього Договору Принципал погоджується, що у випадку, якщо Принципал уклав з будь-якою особою договір на відвідування події/придбання Електронного квитка, за якими Принципал надав такій особі знижку від номінальної вартості події/квитка, то сума такої знижки входить до винагороди Агента додатково до Сервісного збору.

Приймання платежів від Покупців і їх подальше перерахування на користь Принципала здійснюється відповідною фінансовою установою, яка забезпечує використання на  платформі  відповідних платіжних засобів та/або інструментів, або здійснюється Покупцями на розрахунковий рахунок Принципала.

Агент  за наслідками кожного календарного місяця надання послуг за цим Договором надає Принципалу звіт про надані послуги, який містить інформацію про всі Електроні квитки, укладені договори про надання Принципалом  послуг, та передає Принципалу відповідні документи (звіти, оригінали письмових договорів, актів тощо).

Агент самостійно утримує Винагороду з грошових коштів, які він отримує від Покупців електронних квитків або за укладеними договорами. При цьому Агент набуває права власності на винагороду в момент отримання грошових коштів від Покупців електронних квитків при придбанні останніми таких Квитків або здійснені оплати за укладеними Агентом договорам.

Агент зобов’язаний перераховувати Принципалу грошові кошти, сплачені Покупцями за Квитки за виключенням Винагороди та комісії фінансової установи, грошові кошти, отриманими за укладеними договорами.

Розмір винагороди Агента складає 10 (десять) % від Номінальної вартості кожного проданого покупцям електронного квитка/суми укладеного Агентом договору. Винагорода розраховується за наступною формулою: Номінальна Ціна Квитка/Сума договору X 0,10 = Винагорода.

Вартість комісії фінансової установи до винагороди Агента не включається. Комісія фінансової установи стягується фінансовою установою під час обслуговування операцій з придбання Квитка через платформу  додатково до Номінальної ціни квитка.

За результатами надання послуг по відповідному(их) заходу(ах) Сторони складають акт наданих послуг на суму винагороди Агента, в якому зазначаються об’єм послуг (кількість проданих Квитків, укладених договорів) за певний період часу, та їх вартість, розмір винагороди Агента.

Акт, якщо Сторонами не погоджено інше,  складається Агентом до 5-го календарного дня кожного наступного місяця, який слідує після місяця, в якому завершено проведення події.

 

 

 

Запитання:

1) Що вважатиметься джерелом виникнення доходу для Принципала – територія України чи територія Казахстану? Чи потрібно утримувати з транзитних коштів Принципала податок на репатріацію, нараховувати ПДВ чи ін.?

2) Які податкові наслідки для Агента-резидента України? Де вважатиметься місце надання послуг Агента: Казахстан чи Україна?

3) Чи виникають курсові різниці якщо спочатку була оплата, а потім Агент складає акт? І чи потрібно курсові різниці включати в дохід платника єдиного податку?

4) Згідно з Договором винагорода Агента розраховується за наступною формулою: Номінальна Ціна Квитка/Сума договору X 0,10 = Винагорода. В кінці місяця в якій валюті Агент повинен скласти свій акт і звіт для Принципала: в гривнях чи в тенге? Якщо в тенге, то по якому курсу (на яку дату) правильно перерахувати комісію фін компанії і винагороду Агента в акті? Чи потрібно відображати курсові різниці у звіті-акті Агента?

5) Як розрахувати суму коштів яку Агент має перерахувати Принципалу? Агент же має утримувати свою Винагороду по курсу на дату продажу квитка чи по курсу коли кошти надійшли на рахунок Агента? Наприклад, квиток продали  01.04.20 за 10000 тенге (курс на дату продажу 0,063), на рахунок Агента 03.04.20. надійшло 630 грн – 2,5% (комісія фін компанії)=614,25 грн. (курс 0,065) . 03.04.20 Агент утримав свою Винагороду 10%*630 =63 грн. Залишок 551,25 грн. На дату перерахунку коштів (06.04.20) Принципалу курс змінився і став 0,058 грн за тенге. Яку суму тенге потрібно перерахувати Принципалу 551,25грн/0,058 = 9504,31 тенге чи 551,25грн/0,063 =8750 тенге? Який курс брати?

6) Якщо Агент також буде утримувати з Принципала комісію свого банка, яку платив в гривнях за покупку валюти і здійснення SWIFT платежу, по якому курсу на яку дату брати курс валюти для такого утримання?

Відповідь: 1) Відповідно до пп.14.1.54. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Таким чином, критерієм віднесення доходу до такого, джерелом якого є Україна, є здійснення діяльності саме на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Крім того, відповідно до пп.141.4.1. п.141.4. ст.141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, у тому числі, є винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності саме на території України.

 

Відповідно до п.185.1. ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ. А згідно з пп.186.2.3. п.186.2. ст.186 ПКУ місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів є місце фактичного надання. У нашому випадку і постачальники послуг, їх споживачі, та й саме надання послуг – територія Казахстану.

 

За таких обставин джерелом доходу Принципала є оплата його послуг резидентами з території Казахстану, не зважаючи на те, що кошти проходять транзитом через Агента – резидента України. Отже, ані обов’язків щодо податку на репатріацію, ані ПДВ у цьому разі не виникає.

 

2) А от, що стосується агентських послуг Агента – резидента України, то тут важко буде обґрунтувати джерело їх походження за межами України. Агентська винагорода цілком може бути визнана іншими доходами (пп.«д»), а бо доходами від зайняття підприємницькою діяльністю (пп.«ж» пп.14.1.54. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України). Отже, довести, що місце надання послуг Агента є Казахстан, а не Україна, як на мене, буде складніше, аніж навпаки.

 

3) За умовами договору Агент отримує кошти від фінансової компанії, яка отримані тенге конвертує в гривні та зараховує їх Агенту. Якщо при цьому Агент звітує перед Принципалом про кошти, отримані в гривнях, утримує свою агентську винагороду у гривнях, й усі свої зобов’язання Агент відображає у гривнях, то підстав говорити про курсові різниці немає.

Відповідно до п.1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736, це Положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.

Як видно із запитання, операції Агент здійснює в гривнях, тож підстав для врахування курсових різниць Агент не має.

 

4) Звісно, що умови агентського договору можна скласти як у гривнях, так і в тенге. Це питання валютних ризиків і в силу свободи договору, закріпленої у ст.627 Цивільного кодексу України Агент і Принципал можуть домовитися про те, щоб обраховувати свої відносини у тенге. Однак, враховуючи наявність у цьому ланцюзі фінансової компанії, яка конвертує тенге у гривні і таким чином виключає Агента з валюто обмінних операцій, таку домовленість буде важко виконати.

Тому, як на мене, найпростіший та найзрозуміліший для Принципала і для Агента варіант відносин буде здійснення їх у гривнях. За такої домовленості у звіті Агента і в акті господарські операції будуть відображені у гривнях. І підстав для нарахування курсових різниць не буде.

За бажання врегулювати зобов’язання у тенге, треба буде чітко, логічно і коректно відредагувати умови агентського договору.

 

5) Якщо сторони агентського договору врегулювали свої відносини у гривнях, як було вказано у попередньому пункті, то сума коштів, отримана Агентом, буде дорівнювати сумі коштів у гривнях, що надійшла на рахунок Агента від фінансової компанії після конвертації тенге у гривні. З цієї суми Агент утримує свою Винагороду в розмірі 10%, а залишок конвертує у тенге і перераховує Принципалу. Звісно, якщо сторони агентського договору не домовляться про інший порядок і іншу валюту визначення своїх зобов’язань за агентським договором.

 

6) Відповідно до ст.1007 ЦКУ повірений у договорі доручення (у нашому випадку – Принципал) зобов’язаний відшкодувати повіреному, (у нашому випадку – Агенту) витрати, пов’язані з виконанням доручення. Аналогічне правило містить ст.295 Господарського кодексу України.

Таким чином, витрати на конвертацію гривні в тенге і здійснення SWIFT платежу є витратами, пов’язаними з виконанням договору доручення (агентського договору). А тому вони повинні бути компенсовані Агенту Принципалом. Щоб уникнути розбіжностей у підрахунках таких витрат, їх також можна і варто здійснити у гривнях за курсом на день понесення таких витрат. У такому разі, зазначені витрати Агент зможе утримати із виручки у гривнях, отриманої ним від фінансової компанії для Принципала.

 

 

З усього викладеного вище щодо валюти зобов’язань та валюти розрахунків слід порадити обрати один із двох варіантів відносини з казахським Принципалом:

  1. Залишити зобов’язання у гривнях і таким чином перекласти усі валютні ризики на Принципала.
  2. Відкоригувати агентський договір та відобразити в ньому усі зобов’язання у тенге. Для цього необхідно спочатку домовитися з Принципалом про порядок несення валютних ризиків, а потім вже здійснити оформлення досягнутої домовленості.