Питання: Товариство з обмеженою відповідальністю має одного єдиного учасника, яким є фізична особа. Одночасно цей учасник є керівником Товариства. Товариство не здійснює господарську діяльність близько п’яти років. Свідоцтво платника ПДВ – анульовано. Процедура ліквідації не проводилась. Cтаном на даний час з ЄДРПОУ Товариство не виключено. Статут Товариства до цього часу не приведено у відповідність до вимог Закону «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Статут Товариства в редакції 2012 року та передбачає можливість відчуження майна Товариства шляхом продажу і дарування. Товариству на праві власності належить квартира, яку воно має намір продати (або) подарувати на користь дружини учасника/керівника товариства.

Питання: Чи має право учасник/керівник товариства підписати від імені товариства договір відчуження квартири на користь власної дружини?

Прізвище у них однакове.

Відповідь: Згідно з п.3 глави VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII у разі протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом.

Тобто юридичними наслідками залишення статуту ТОВ в редакції, що діяла набрання чинності зазначеним Законом, є те, що до 17.06.2019 застосовувалися положення «старого» статуту навіть у тому разі, коли вони суперечили вказаному Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Після вказаної дати положення статуту ТОВ, що суперечать цьому Закону застосовуватися вже не можуть. Отже, застосовуватися мають положення Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», як пріоритетні.

Щодо відчуження майна ТОВ зазначений Закон встановлює відповідні правила для вчинення значних правочинів (ст.44) та правочинів, щодо яких є заінтересованість (ст.45).

Так, статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.

При цьому у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (ст.37).

Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів, солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству.

Правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким із таких осіб:

1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою;

2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами;

3) юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, є членом органу товариства;

4) іншою особою, визначеною статутом товариства.

Статутом товариства може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Якщо ж учасники товариства не дійшли згоди про встановлення у статуті порядку погодження щодо правочинів із заінтересованістю, правила цієї статті не застосовуються.

І знову ж, посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.

Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. Конфліктом інтересів є конфлікт між обов’язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб (ст.42).

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності (ст.39).

Таким чином, аналіз наведених вище норм дає можливість дійти висновку про те, що директор ТОВ, який є одноосібним його учасником, може відповідно до зазначених вище процедур прийняти рішення про відчуження квартири на користь своєї дружини. Формально Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» це не забороняє.

Однак, такий правочин суперечитиме загальному законодавству. А саме… Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Ст. 238 ЦКУ забороняє представнику вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Враховуючи, що за загальним правилом, зазначеним вище, директор ТОВ, який від імені ТОВ продасть квартиру своїй дружині, набуде права власності на цю квартиру, як її співвласник (право спільної сумісної власності подружжя), то договір купівлі-продажу такої квартири він вчинятиме від імені ТОВ у своїх інтересах. А це заборонено ст.238 ЦКУ.

А от щодо дарування слід дійти дещо іншого висновку. Відповідно до ст.57 Сімейного кодексу особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, у тому числі майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Тобто у випадках, коли квартира буде подарована дружині директора ТОВ, або ж буде куплена нею у ТОВ за кошти, які належали їй особисто, мова про спільну сумісну власність подружжя не йде. Квартира потрапить в особисту приватну власність дружини. У такому разі порушення вимог ст.238 ЦКУ не станеться.