Продаж підприємства

Питання: Продавець продає підприємство безпосередньо покупцю. Як оформити передачу справ?

Відповідь: Найважливіше у цьому питанні – визначитися з тим, що ж насправді купується. Адже «купити підприємство» може означати, наприклад, купити єдиний майновий комплекс, купити усю або майже всю сукупність майна підприємства, купити корпоративні права або акції такого підприємства.

У кожному з перелічених випадків перелік дій покупця буде різним.

 

Єдиний майновий комплекс

Відповідно до ст.191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом (далі – ЄМК), що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як ЄМК входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому підприємство або його частина можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. Згідно зі ст.657 ЦКУ договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Ст.66 Господарського кодексу України зазначає, що єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об’єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

Отже, враховуючи склад ЄМК, зазначений у ст.191 ЦКУ, слід рекомендувати до укладення договору купівлі-продажу провести аудит підприємства: фінансовий та юридичний. У ході фінансового аудиту слід визначити наявність майна, що входить до складу ЄМК, його стан та залишкову вартість, розрахунки з кредиторами та дебіторами, розрахунки з бюджетом, адже усі ці розрахунки складають права вимоги та борги.

У ході юридичного аудиту слід проаналізувати та дослідити усі юридичні аспекти діяльності підприємства: підтвердження права власності, користування окремим видами рухомого та нерухомого майна, стан договірної роботи на підприємстві, стан претензійної та судової роботи. Слід пам’ятати, що з набуттям у власність ЄМК підприємства, покупець набуває й усі його права вимоги і борги разом з юридичними аспектами їх врегулювання.

За результатами фінансового та юридичного аудити варто, по-перше, відкоригувати ціну, за якою набувається у власність ЄМК, адже може статися так, що боргів у підприємства набагато більше, аніж активів, і тому покупець буде радий продати таке підприємство за 1 копійку, або ж навіть доплатити покупцю. Зовсім нещодавно продавці нафти доплачували покупцям за те, що ті купували нафту, адже доплатити було дешевше, аніж зберігати ту нафту у себе.

Враховуючи, що придбання ЄМК не означає придбання корпоративних прав, тобто самої юридичної особи, слід попіклуватися про те, щоб покупець правильно набув прав вимоги та прийняв на себе зобов’язання продавця стосовно третіх осіб. Адже ці права та зобов’язання є складовою ЄМК.

Для цього мають бути укладені договори відступлення прав вимоги та переведення боргу. Або ж якісь інші правочини заміни боржника і кредитора у зобов’язаннях.

Узагальнити викладене можна таким чином: спочатку аудит (фінансовий та юридичний), а вже потім за його наслідками інші дії, вчинити які й порадять аудитори.

 

Придбання корпоративних прав

Це інший шлях набуття підприємства у власність. Він дещо подібний до попереднього. Проте має свої особливості.

Як і в попередньому способі придбання підприємства досить важливим є проведення аудиту (фінансового та юридичного). Це щось подібне до придбання бувшого у використанні авто. Перед його придбанням варто показати авто фахівцям, які його продіагностують і скажуть, у якому він стані перебуває, та скільки найближчими часом потребуватиме фінансових вкладень.

Відмінністю цього шляху придбання підприємства є те, що власник ЄМК – юридична особа – не змінюється. Отже, для кредиторів і боржників юридичних наслідків такий продаж не створить. Зобов’язання та їх суб’єктний склад (кредитор і боржник) не зміняться.

Другою відмінністю є те, що у цьому разі набуваються у власність корпоративні права або акції такого підприємства. То ж доведеться аналізувати правомірність власності корпоративних прав продавця чи продавців. Якщо продавців декілька, то варто не забувати про їх переважні права купити такі корпоративні права і дотримання процедури відмови від такого переважного права (своєчасне попередження, отримання відмови від реалізації переважного права…).

До того, ж якщо у власність набуваються не 100% корпоративних прав чи акцій, слід мати на увазі тих акціонерів, так званих міноритаріїв, які, маючи незначну частку у статутному капіталі, у майбутньому можуть створювати певні, досить істотні, незручності в управлінні придбаним підприємством. Корпоративні спори є дуже затяжними і абсолютно неефективними з точки зору економічного ефекту. Просто згадайте останній такий спір між учасниками ТОВ «BACARDI LTD», компанії з більш ніж сторічною історією.

У таких випадках єдиний, найменш ризикований вихід – це придбати 100% корпоративних прав.

 

Придбання майна підприємства

Цей шлях можливо є найбільш витратним з точки зору часу і зусиль. Проте він зводить до мінімуму ризики, пов’язані з третіми особами: кредиторами і боржниками підприємства, іншими учасниками чи акціонерами. Усі ці питання залишаються підприємству – продавцю.

Що ж стосується самого майна, то у цьому разі варто спочатку скласти його перелік, домовитися з продавцем про ціну кожного окремого активу та укласти відповідні договори з дотриманням вимог законодавства щодо їх оформлення, нотаріального посвідчення, реєстрації речових прав…

 

Повноваження

Насамкінець слід звернути увагу на наявність відповідних повноважень продавця, чи його представника. Укладення договору з особою, яка таких повноважень не має, чи має їх у недостатні кількості, може призвести у майбутньому до визнання договору недійсним. А це неприємно. Особливо, якщо в придбаний об’єкт вже здійснено інвестування коштів та сил.