Як підтвертиди джерела походження коштів

Питання: ТОВ (платник єдиного податку на 3 групі за ставкою 5%) уклало нотаріально засвідчений договір продажу нежитлової нерухомості (Крим) з фізичною особою, зареєстрованою в Києві. Покупець перерахував кошти після купівлі нерухомості на рахунок ТОВ зі свого рахунку в українському банку. Оплатив вже більше половини обумовленої в договорі ціни.

На сьогодні заборгованість складає більше 2 000 000 грн до закінчення остаточного розрахунку. Але у покупця відсутні документи, що підтверджують джерела походження доходу. Без підтвердження джерела походження доходу банки не приймають від покупця готівку для внесення на рахунок.

Яким чином ТОВ може отримати від покупця залишок коштів? Чи потрібно розривати договір, оскільки у покупця залишилася лише готівка?

Відповідь: З 28 квітня 2020 року в Україні почав діяти Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі – Закон про фінмоніторинг). Відповідно до ст.8 цього Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу (а банк є таким суб’єктом) зобов’язаний, у тому числі:

  • здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів;
  • забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов’язаних з фінансовою(ими) операцією(ями);
  • забезпечувати виявлення, зокрема з використанням засобів автоматизації, фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, у день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;
  • повідомляти спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції протягом п’яти робочих днів з дня їх проведення (спроби проведення).

 

Згідно зі ст.20 Закону про фінмоніторинг фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень. У тому числі й фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

При цьому згідно зі ст.5 Закону про фінмоніторинг до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.

 

Таким чином, банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, зобов’язаний контролювати, виявляти порогові операції, повідомляти про них Держфінмоніторинг, відмовлятися їх проводити. І якщо працівники банку не будуть переконані клієнтом в легальності походження його коштів, то вони не дозволять внести готівку на рахунок з метою виконання зобов’язань.

 

Проте помилковою є думка у запитанні про те, що підтверджувати документально треба саме дохід. Документально підтверджувати треба не дохід, а джерела походження коштів. А такими джерелами походження коштів, окрім доходу, можуть ще бути запозичення. Наприклад, покупець може позичити 2 000 000  гривень у сусіда, який є підприємцем та задекларував отриманий дохід у розмірі 5 000 000  грн і готовий позичити 2 000 000 грн. Може навіть з умовою сплати відсотків. Чому би у такого сусіда не позичити суму, якої не достає, та не оплатити нею залишок боргу за нерухомість?

Іншим варіантом підтвердження джерела походження коштів може бути позика у друга, який продав нещодавно якийсь власний об’єкт нерухомості і отримав кошти від такого продажу. Або успадкував певну грошову суму.

Таким чином одним із алгоритмів виконання обов’язку покупцем зі сплати залишку коштів може бути:

  1. Укладення договору позики з особою, яка має достатньо задекларованого доходу і може його підтвердити.
  2. Внесення коштів позикодавцем на власний рахунок та перерахування їх на рахунок позичальника.
  3. Оплата позичальником цими коштами залишку боргу за договором купівлі-продажу.
  4. Повернення в майбутньому позичальником позикодавцю суми позики. Можливо з нарахованими відсотками.

 

Звісно, що наведений вище алгоритм не є єдиним та виключним. Але концептуально слід запам’ятати, що дохід – лише одне, а не єдине джерело походження коштів.