Опубліковано в журналі “Головбух” № 32 (799), 31 серпня 2012 р. (стор. 30-31)

Запитання: Як обліковується операція із внесення до статутного капіталу підприємства права користування земельною ділянкою, яка на праві власності належить фізособі?

Відповідь: Відповідно до п.14.1.120. ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нематеріальні активи (НМА) – це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Виходячи з питання, фізична особа є власником, а не користувачем земельної ділянки. Отже їй належить не право користування, яке може бути НМА, а сама земельна ділянка, яка не є НМА.

Відповідно ст.12 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства відповідно до ст.13 цього ж Закону можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Власник земельної ділянки може передати її у користування господарському товариству, або ж як внесок до статутного капіталу. Право ж користування, як окремий об’єкт цивільних правовідносин йому не належить, а отже й не може передаватися як внесок до статутного капіталу, бо цивільне законодавство України не передбачає можливість відокремити та здійснити відчуження права користування земельною ділянкою, залишивши собі право володіння та право розпорядження нею.

Право користування земельною ділянкою може бути передане до статутного капіталу господарського товариства у разі, коли воно може бути відчужене як об’єкт цивільних правовідносин та має грошову оцінку. Наприклад, коли договір оренди земельної ділянки, що є комунальною власністю, укладено на 49 років з правом відчуження права оренди. У такому разі це право можна оцінити та передати до статутного капіталу. І таке право користування може бути нематеріальним активом, який відображається у податковому та бухгалтерському обліку як НМА.

Власник земельної ділянки може передати її у власність господарського товариства як вклад до статутного капіталу, або ж надати цю земельну ділянку у користування господарському товариству відповідно до договору оренди.