Питання: Директор, перебуваючи у відпустці втратив кошти з КПК на власні потреби: безготівковий розрахунок (зняття готівки не було!).

Чи можна на таку операцію укласти з директором договір ПФД?

Відповідь: Згідно з п.1.27 ст.1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III платіжна картка – це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду картки, який використовується для ініціації переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку. Метою такого переказу може бути:

• оплата вартості товарів і послуг;
• перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб;
• отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати;
• здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі – Положення 705) банк, який є учасником платіжної системи та здійснює емісію платіжних карток, може надавати два види платіжних карток:

– особисті електронні платіжні засоби – фізичним особам, які не здійснюють підприємницької діяльності та їх довіреним особам;

– корпоративні (бізнесові) електронні платіжні засоби – суб’єктам господарювання (юридичним особам або фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність). Ці платіжні засоби і є корпоративними платіжними картками (КПК).

Після отримання КПК у банку вона передається до бухгалтерії підприємства і, як правило, зберігається разом з касовими документами до того часу, доки її не передадуть у використання працівнику.

КПК так само, як і особиста картка, «підв’язується» до відповідного банківського рахунку. Особиста ПК – до особистого рахунку, корпоративна ПК – до корпоративного рахунку підприємства чи підприємця.

Відповідно до п.14. Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, за поточними рахунками, що відкриваються банками суб’єктам господарювання у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

В попередній редакції цієї Інструкції в п.8.3. було зазначено, що кошти з поточного рахунка підприємства або ФОП не можна використовувати за допомогою платіжної картки для отримання:

• зарплати;
• інших виплат соціального характеру;
• здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами);
• здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Використання коштів за КПК на всі інші цілі дозволялося. Проте чинна редакція вказаної Інструкції таких заборон вже не містить.

Отже, використання керівником підприємства коштів з КПК на власні потреби, не можна вважати порушенням наведених вище норм права.

Що стосується «безпідставного» використання керівником грошових коштів підприємства на власні потреби, то таку «безпідставність» можна усунути шляхом укладення відповідного договору позики, який і буде такою підставою.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення. При цьому ч.3 цієї статті дозволяє сторонам договору встановити, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Іншими словами на відносини, що витрачання коштів підприємства його керівником на власні потреби можна застосувати договір позики, укладений після такого витрачання коштів.