ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ: відповідальність

Posted on by

Г-та “Все про бухгалтерський облік”, № 84, 14 вересня 2020 року, стор. 22-25.

Коли студент потрапляє на першу лекцію з теорії права, йому пояснюють, що норма права – це таке собі правило поведінки, яке складається з трьох елементів: гіпотези, диспозиції і санкції. Гіпотеза вказує на кого і за яких умов поширюється певне правило поведінки, диспозиція містить саме правило, тобто як треба вчиняти, а от санкція… Санкція – це наслідок, який настає для того, хто те правило порушив.

 

Цього разу про наслідки порушення правил у сфері фінансового моніторингу. До цього часу опубліковані у цій серії матеріали стосувалися гіпотез та диспозицій. А от сьогодні – про санкції, тобто наслідки невиконання правил для того, хто їх повинен виконувати.

При цьому знати треба усі три елементи, аби уникнути відповідальності. І усі три елементи мають істотне значення. Так, знати санкцію треба аби зважити, наскільки така відповідальність є «важкою». Знати гіпотезу потрібно, щоб розуміти, чи стосується саме Вас така відповідальність. А знати диспозицію треба для того, щоб правильно виконати відповідне правило і не дати підстав для притягнення до відповідальності.

 

Якими можуть бути санкції або про види відповідальності

 

За порушення навіть «смертна кара» може настати.

А як інакше можна назвати ліквідацію юридичної особи, яка порушила правила фінмоніторингу???

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням суду. Цей наслідок стосується юридичних осіб, які не є банками. А от що до банків, то їх ліквідація за ті ж дії віднесена до компетенції Національного банку України. І «смертна кара» у цьому разі полягає у відкликанні банківської ліцензії. Після цього банк втрачає право бути і називатися банком, хоча юридичною особою він ще може залишитися. Такий собі «напівтруп».

Окрім «смертної кари» покарати суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть ще й у такий спосіб:

1) письмове застереження;

2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус СПФМ, у встановленому законодавством порядку;

3) покладення на СПФМ обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого СПФМ;

4) штраф;

5) укладення письмової угоди із СПФМ, за якою такий СПФМ зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

Застосовувати зазначені вище санкції може той суб’єкт державного моніторингу, який «наглядає», здійснює державне регулювання та нагляд за відповідним СПФМ: наприклад, за адвокатами та бухгалтерами – Держфінмоніторинг, а за банками – НБУ.

До того ж Законом № 361 передбачено ще й часові обмеження для притягнення до зазначеної відповідальності:

  • шість місяців з дня виявлення порушення,
  • три роки з дня його вчинення.

 

А для посадових осіб СПФМ передбачена ще й адміністративна та кримінальна відповідальність за недотримання правил фінмоніторингу.

 

 

Штрафи за порушення правил фінмоніторингу

 

Відповідно до ч.5 ст.32 Закону № 361 штрафи, встановлені за порушення законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення встановлені у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (НМДГ). А це поки що – 17 грн. Принаймні для штрафів (п.5 Підрозділу 1, Розділу ХХ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Податкового кодексу України). До того ж, застосування штрафів Законом № 361 передбачено саме і лише до СПФМ.

Усі штрафи можна поділити на загальний та спеціальні. Поділ умовний, законом № 361 саме таким чином не названий.

 

Загальним штрафом слід вважати штраф у розмірі до 3 тисяч НМДГ, тобто до 51 000 грн, який застосовується за будь-яке порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Окрім спеціальних штрафів, встановлених як відповідальність за окремі види правопорушень.

 

Спеціальні штрафи встановлено у різних сумах за різні правопорушення.

Так, штраф у розмірі до 10 тис НМДГ, тобто 170 000 грн, встановлено за порушення вимог щодо здійснення грошових переказів. Йдеться про порушення вимог щодо інформації, яка має супроводжувати переказ коштів, відсутність якої повна чи часткова й буде підставою для цього штрафу.

 

Штраф у розмірі 12 тис НМДГ, тобто 204 000 грн, встановлено як санкцію за:

  • порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством;
  • порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених Законом № 361, включаючи їх втрату або знищення;
  • порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії;
  • незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника СПФМ чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

 

Штраф у розмірі до 20 тис НМДГ, тобто 340 000 грн, встановлено за:

  • порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції;
  • неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством;
  • перешкоджання суб’єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до Закону № 361;
  • невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації.

 

Штраф у розмірі до 100 тис НМДГ, тобто 1 700 000 грн, передбачено за:

  • порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій;
  • невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу.

 

За невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії передбачено штраф у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов’язання за такою угодою.

 

А як вишенька на тортику – штраф, який вражає своїми габаритами: за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, встановлено штраф у розмірі до 10% загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч НМДГ, тобто не більше 135 150 000 грн!!!

 

Адміністративна відповідальність

 

Цей вид відповідальності призначений для посадових осіб, тобто керівників та інших осіб, наділених певними повноваженнями діяти від імені СПФМ та просто суб’єктів господарювання.

Відповідно до ст.1169 Кодексу України про адміністративні правопорушення штрафом посадових осіб СПФМ, ліквідаторів або уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 300 до 2000 НМДГ, тобто від 5 100 грн до 34 000 грн каратимуть за:

  • порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, щодо виявлення належності клієнтів та інших визначених законом осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
  • неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством;
  • порушення вимог щодо створення (ведення) та зберігання документів (у тому числі електронних), записів, даних, інформації;
  • порушення вимог щодо супроводження переказів інформацією про ініціатора та одержувача переказу;
  • порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин (проведення фінансової операції);
  • порушення порядку зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції), а також порядку замороження або розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;
  • порушення вимог щодо виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

 

Посадові особи підприємств, установ, організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які не є СПФМ, адміністративний штраф у розмірі від 100 до 200 НМДГ, тобто від 1700 грн до 3400 грн сплачуватимуть за неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації, пов’язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом) на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

 

Відповідно до ст.16611 КУпАП керівник юридичної особи або особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), каратиметься адмінштрафом у розмірі від 1000 до 3000 НМДГ, тобто від 17 000 до 51 000 грн за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

 

Відповідно до ст.18834 КУпАП посадові особи СПФМ, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, самозайняті особи, ліквідатори або уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб матимуть нагоду сплатити штраф від 100 до 200 НМДГ, тобто від 1700 до 3400 грн, за невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків.

 

Кримінальна відповідальність

 

Ст.2051 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості (зокрема про кінцевих бенефіціарних власників). Така відповідальність настає у вигляд штрафу від 5 000 до 8 000 НМДГ (від 85 000 грн до 136 000 грн) або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Кваліфікуючими ознаками для другої частини цієї ж статті є вчинення вказаних дій повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища. У цьому разі кримінальна відповідальність настає у вигляді штрафу від 8000 до 10000 НМДГ (від 136 000 грн до 170 000 грн) або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

 

Ст.209 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом. Вказані дії караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Якщо ж ці дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, покарання настає у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. А якщо вони вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, то караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Великий розмір – сума, що перевищує 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На сьогодні це 6000 х 1051 = 6 306 000 грн.

Особливо великий розмір – сума, що перевищує 18 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На сьогодні це 18000 х 1051 = 18 918 000 грн (п.5 Підрозділу 1, Розділу ХХ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Податкового кодексу України).

 

 

Висновок. Знаючи, яка відповідальність, для кого та за які дії настає, цілком логічним здається й знати шляхи уникнення цієї відповідальності. Найбільш ефективним у цьому разі є уникати не відповідальності, а саме порушень законодавства у сфері фінансового моніторингу.