Один мій знайомий якось сказав мені: “Допомагати набагато легше та приємніше, аніж просити про допомогу“. Враховуючи, що це було сказано приблизно років 14 тому, але ще й досі залишається не забутим у моїй голові, значить ця фраза була сказана своєчасно і знайшла саме те місце, яке їй потрібно, аби вижити.
Часто чую: “Робіть добро і воно Вам повернеться“. Гадаю, ті, хто так говорить і так думає, мають на увазі бартер, тобто товарний обмін. Одного разу комусь дав 10 гривень, іншого разу тобі дали 10 гривень. Одного разу зробив комусь послугу, чекай на взаємну послугу. Мабуть так воно і станеться. Але у цьому разі не про те добро йдеться. Про вигідний товарний обмін йдеться.
Як на мене, це не добро. І той, хто називає це добром, зводить нанівець поняття “ДОБРО”, сприймаючи його за якусь цінність, яку можна вигідно поміняти на іншу.
На мою думку, сама можливість робити добро комусь – це вже дар. Від Бога, від Природи, від Життя. Не має значення – від кого. Має значення лише факт існування цього дару. І що більше ми про нього згадуємо, то більше його – цього дару маємо. Адже згадувати про цей дар означає робити іншим добро. А як інакше можна про нього згадати?
От і виходить, що нам повертається наше добро не у майбутньому сторицею, а вже саме у той момент, коли ми це добро комусь робимо. Зрозумівши це, ми ще більше захочемо робити доброго.
Якщо я Вас не умовив робити добро без сподівань чи очікувань на взаємину, то можливо Римський імператор Марк Аврелій допоможе мені це зробити:
«Если ты сделал добро, а другой испытал добро, то чего же ты, уподобляясь глупцам, стремишься еще к чему-то третьему, вроде славы доброго человека или награды?». «Если ты сделал добро человеку, что остается тебе еще желать? Разве недостаточно того, что ты совершил что-либо согласно своей природе, но ты требуешь еще награды за это? Это все равно как если бы глаз потребовал бы платы за то, что он видит, или ноги за то, что они ходят. Подобно тому, как эти члены созданы для определенного назначения, выполнив которое, сообразно своему строению, они почитают себя удовлетворенными, точно так же и человек, рожденный, чтобы творить добро, сделавши какое-нибудь доброе дело или как-либо иначе поспособствовавши общему благу, выполняет тем свое назначение и должен считать себя удовлетворенным».
Відчуйте це серцем, душею. Адже для того, щоб щось зрозуміти треба це саме щось відчути. То ж відчуйте, що Ви є добрими.