Зміна ціни після поставки

Питання: Підприємство (платник податку на прибуток та ПДВ) відвантажує продукцію іншому підприємству (платнику податку на прибуток та ПДВ) за цінами минулого періоду, оскільки на момент відвантаження часто не маємо розрахункової ціни (на продукцію, вироблену в поточному місяці ціна формується на початку наступного місяця).

До 12-го числа наступного місяця підприємство – постачальник розраховує фактичні ціни та переоформлює видаткові документи з правильними (фактичними) цінами.

Для того, аби уникнути такої ситуації підприємство має намір відвантажувати продукцію за плановими цінами, документи з якими не будуть змінюватися після розрахунку фактичних цін. Але для того, щоб вирівняти розрахунки ми плануємо підписувати акти коригування цін. Причому робитимемо це щомісяця на увесь обсяг відвантаженої продукції.

Питання: чи не виникатимуть у податкового органу по таких коригуваннях питання, оскільки вони виникли не внаслідок зміни комерційних умов (обсяг партії, строк, базис поставки), а внаслідок зміни управлінської собівартості продукції та нібито нових домовленостей з покупцем?  

Відповідь: Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України, якою розкрито принцип свободи договору (ст.6 ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода визначення умов договору є складовою свободи самого договору. Але слід мати на увазі, що зазначена свобода не є абсолютною, у неї є свої межі. І щодо умов договору ці межі називаються істотними умовами договору.

Так, згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. При цьому господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому ГКУ, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Таким чином, зміна ціни вже поставленої продукції внаслідок зміни її управлінської собівартості та нібито домовленостей з покупцем є зміною істотної умови договору. А зміна її після поставки може, за певних умов, вважатися зміною після виконання договору (наприклад, якщо оплата цієї продукції вже здійснена), а це вже суперечить вимозі, наведеній у ст.632 ЦКУ.

 

Відповідно до ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Отже, у наведеній в запитанні ситуації без складання податкової накладної за першою ціною та розрахунку коригування до цієї податкової накладної внаслідок зміни ціни поставленого товару не обійтися.

 

Як варіант, можна запропонувати дещо змінити умови самого договору поставки. Наприклад, за першою накладною можна передавати товар покупцю не у власність, а на відповідальне зберігання до того моменту, поки не буде сформована остаточна ціна на цей товар і не буде складена видаткова накладна за остаточною ціною.

Відповідно до пп.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. А відповідно до пп.14.1.32. п.14.1. ст.14 ПКУ відповідальне зберігання – це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

У наведеному прикладі первісна передача товару покупцеві на зберігання на буде породжувати податкові зобов’язання з ПДВ та обов’язок реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Такий обов’язок виникатиме після складання видаткової накладної за остаточної ціною, оскільки у такому разі не відбувається «наступний за постачанням перегляд цін» та не виникає підстава для складання розрахунку коригування.