Питання: У 2021 році відбулися зміни по виплаті дивідендів.  Тобто 1 січня 2021 року набрала чинності нова редакція пп.14.1.49 ст.14 Податкового кодексу.

Вимоги законодавства, що стосуються виплати дивідендів, різняться залежно від організаційно-правової форми юридичної особи.   

Чи дійсно це так?

Якщо так, то підкажіть, будь ласка, які саме зміни у 2021 році?

Відповідь: Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX законодавець істотно розширив та «удосконалив» визначення дивідендів. Звісно ж з метою їх оподаткування. І не лише їх, а й інших платежів, які за своєю суттю, також можна віднести до дивідендів, хоча формально вони дивідендами не є.

Так, відповідно до нової редакції цього пункту дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

У цій частині змін «податкове» визначення дивідендів не зазнало. А от у частині виплат, що прирівнюються до дивідендів, зміни таки відбулися. Якщо раніше для цілей оподаткування до дивідендів прирівнювався лише платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини), то тепер до дивідендів окрім цього прирівнюються також:

• суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» пп.39.2.1.1 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» пп.39.2.1.1 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» пп.39.2.1.1 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

У зазначених підпунктах ст.39 ПКУ йдеться про:

• пов’язаних осіб – нерезидентів;
• нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, або таких, які є резидентами цих держав (постанова КМУ від 27.12.2017 № 1045);
• нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджений Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 07.2017 № 480).

Тобто у разі купівлі у таких нерезидентів цінних паперів (корпоративних прав), товарів (робіт, послуг) дорожче ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», суму перевищення такої вартості законодавець вирішив прирівняти до дивідендів. Така ж доля чекає на суму заниження вартості товарів (робіт, послуг), проданих такому нерезиденту.

Вказані суми законодавець не вважає дивідендами, а лише прирівнює до дивідендів з метою оподаткування. Тобто оподатковує ці суми так само, як оподатковуються дивіденди, сплачені нерезиденту.

Відповідно до пп.141.4.2. п.141.4. ст.141 ПКУ дивіденди, що сплачуються на користь нерезидента, оподатковуються податком на репатріацію за ставкою 15% під час такої виплати. Тобто нерезидент отримуватиме 85% таких «дивідендів».

Виключення з цього правила складають виплати зазначеним нерезидентам за межами контрольованих операцій.

Не має значення факт віднесення операції до контрольованої якщо виплата здійснюється юридичною особою – резидентом України в грошовій або негрошовій формі на користь засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку з:

• зменшенням статутного капіталу,
• викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі,
• виходом учасника зі складу господарського товариства;
• іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником.

У цьому разі як дивіденди оподатковується сума у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи – резидента України.

Таким чином, законодавець поширив порядок оподаткування дивідендів, що виплачуються нерезидентам за ставкою 15%, на виплати, які з точки зору корпоративного права дивідендами не є.

Законодавець ці виплати дивідендами і не назвав. Просто прирівняв ці виплати до дивідендів. І лише з метою оподаткування.