Пальне замовника

Питання: ФОП на єдиному податку 3 групи з ПДВ взяло в оренду автомобіль КАМАЗ. Договір нотаріально оформлений. Тепер ФОП хоче надавати послуги перевезення іншим ФОП та юридичним особам.

Чи можна надавати такі послуги на ПММ замовника???

Чи достатньо це розписати в договорі?

Чи виникають якісь податкові (акцизні) зобов’язання???

А якщо замовник заправляв КАМАЗ ФОПа по своїй паливній карті на АЗС??

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.191. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Крім того, постачанням товарів також вважаються будь-яка із дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов’язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).

 

Платниками акцизного податку, згідно з пп.212.1.11. п.212.1. ст.212 ПКУ, у тому числі, є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

 

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування. А оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання  (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).

А згідно зі ст.15 цього ж Закону оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Так само і роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

При цьому ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

 

Таким чином, отримання від замовника ПММ цілком підпадатиме під один з видів торгівлі пальним: оптову чи роздрібну. Причиною такого різного тлумачення виду торгівлі є критерій некомерційного використання пального його отримувачем. У запитанні ж зазначено, що ПММ необхідні для надання послуг з перевезення, що цілком може свідчити саме про комерційне використання пального. Але в будь-якому разі високим є ризик визнання операції з передачі замовником пального перевізнику як операції з постачання пального, яка вимагає отримання відповідної ліцензії. Ну і зрозуміло, що «акцизні» наслідки також у цьому разі матимуть місце.

 

Окрім того слід мати на увазі, що згідно з п.292.3. ст.292 Податкового кодексу України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). При цьому безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. Тож, якщо орендар і перевізник в одній особі є ФОПом – спрощенцем, то вартість ПММ, отриманих ним від замовника послуг з перевезення слід включити в дохід, який оподатковується єдиним податком.

 

Що стосується паливних карток, то варто виходити з того, що, зазвичай, такі картки видаються постачальником пального як підтвердження певного обсягу пального, придбаного у власність покупцем та залишеного на зберігання у постачальника. На обсяг пального й видаються такі паливні картки. У такому разі описана вище відповідь не змінюється, адже заправка перевізником за карткою замовника послуг з перевезенням цілком має бути розцінена, як операція з передачі такого пального замовником у власність перевізника. Тобто знову ж таким, замовник здійснює постачання пального перевізнику, а той отримує таке пальне безоплатно.