Питання: Наша організація планує створити ДП, яке буде на загальній системі оподаткування або єдиному податку (ще визначаємось). Чи є різниця при виплаті/отриманні дивідендів?

Учасниками буде 1 юридична особа (Сумська ТПП) та 3 фізичних особи. За результатами роботи в кінці року учасники планують отримати дивіденди. Який відсоток оподаткування буде використаний при сплаті для ФО та для юридичної особи – засновника, а також облік для ДП?

Якими проводками буде відображатись дана операція у засновника та ДП?

Відповідь: Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право зокрема брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Аналогічно це право складає частину корпоративних прав, передбачених ст.167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

 

Система оподаткування (загальна чи спрощена) на прийняття рішення про виплату дивідендів не впливає. Принаймні, чинне законодавство не містить норм, які би уводили різні правила виплати дивідендів учасникам ТОВ в залежності від системи оподаткування такого ТОВ. Проте вона може впливати на порядок визначення прибутку, який буде використаний для виплати дивідендів.

 

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. А відповідно до ст.3 цього ж Закону підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

 

Відповідно до п.291.2. ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1. статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридичні особи можуть обрати лише третю групу спрощеної системи оподаткування, до якої входять юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п.292.1. ст.292 ПКУ доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї ж статті.

Відповідно до п.296.2. ст.296 ПКУ юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ. Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. При цьому платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3. статті 293 ПКУ;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3 статті 293 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).

Таким чином, основна відмінність ДП на загальній і спрощеній системі оподаткування полягає в тому, звідки буде братися інформація щодо обсягу прибутку та дивідендів і яким чином ДП на спрощеній системі оподаткування вестиме свій облік фінансових результатів та вираховуватиме прибуток, який можна буде ділити як дивіденди.

 

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону про ТОВ виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

 

Щодо оподаткування слід мати на увазі, що ПКУ містить п.57.1¹. ст.57 ПКУ «Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів», п.170.5. ст.170 ПКУ «Оподаткування дивідендів».

Відповідно до п.57.1¹. ст.57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 ПКУ. Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1¹.3 цього пункту (у тому числі крім виплати дивідендів фізичним особам), емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ, тобто за ставкою 18%. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Відповідно до пп.57.1¹.3. п.57.1¹. ст.57 ПКУ авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.1¹.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
• фізичним особам.

 

Якщо учасниками є фізичні особи, платники податку на доходи фізичних осіб, то відповідно до п.170.5. ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування. Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів. Дивіденди, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ. У нашому випадку йдеться про ставку ПДФО у 5%.

Окрім ПДФО сплаті підлягає ще й сума військового збору за ставкою 1,5% відповідно до п.16¹. Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПКУ.

 

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо).

При  цьому для обліку розрахунків за нарахованими дивідендами призначений субрахунок 671.

Отже, щодо того учасника, якому нараховані дивіденди за кредитом субрахунку 671 буде відображено зобов’язання ТОВ перед таким учасником – юридичною чи фізичною особою.

 

Стосовно обліку дивідендів учасником – юридичною особою, слід мати на увазі, що такий облік певною мірою залежить від методу обліку інвестицій. Так, є «звичайні» дивіденди, тобто дивіденди від фінансових інвестицій, які на дату балансу оцінюють за правилами пп.8-10 П(С)БО 12, а саме за справедливою вартістю; за собівартістю з урахуванням зменшення корисності; за амортизованою собівартістю. А є так звані «капітальні» або «особливі» дивіденди, тобто дивіденди від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства. За умови, що такі інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі, відповідно до п.11 П(С)БО 12.

«Звичайні» дивіденди обліковуються за дебетом рахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» та кредитом рахунку 731 «Дивіденди одержані» (нарахування доходу від отриманих дивідендів). Отримання дивідендів відображається за дебетом рахунків 301, 311 та кредитом рахунку 373.

Що стосується «капітальних» дивідендів, то спочатку відображається збільшення балансової вартості фінансових інвестицій за дебетом рахунку 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» та кредитом одного з рахунків 72, 41, 425, 422. Нарахування дивідендів відображається за дебетом рахунку 373 та кредитом рахунку 141. А вже їх фактичне отримання – за дебетом рахунків 301, 311 та кредитом рахунку 373.