Питання: ТОВ має оплачений статутний капітал ще до 2019 року. У 2019 році відбулась зміна учасників (фізична особа продала нерезиденту 25% корпоративних прав), проте нерезидент не розрахувався за них (при цьому право власності до нього перейшло, зміна учасників на нерезидента відбулась ще у 2019 році).

Питання: Чи може в такій ситуації нерезидент продавати свої корпоративні права, за які фактично не сплатив кошти?

Які можуть бути наслідки такого продажу?

Чи діє тут обмеження частини 3 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»?

Відповідь: Дійсно відповідно до частини 3 ст.19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Така умова сформульована вкрай невдало, оскільки не конкретизує питання щодо того, що значить «оплачена частка», та, як наслідок, приводить до запитань на кшталт того, на яке й дається ця відповідь.

Частка може вважатися оплаченою як щодо самого товариства, так і щодо учасника, який її відступив (продав) новому або іншому учаснику. Так цілком логічним є запитання: чи вважається оплаченою частка, вклад до статутного капіталу ТОВ по якій здійснено учасником у розмірі 100%, а після продажу ним новому учаснику вартість частки йому оплачено не у повному обсязі?

Одразу слід зазначити, що на думку автора, така частка вважається повністю оплаченою і може бути відчужена, тобто на неї не поширюється заборона, встановлена ч.3 ст.21 Закону про ТОВ. І ось чому.

Відповідно до ст.14 цього Закону кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При цьому вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

Повністю внесений вклад учасником надає його частці статусу оплаченої.

Якщо вклад невнесений частково чи повністю у встановлений строк, настають наслідки, встановлені статтею 15 Закону про ТОВ. Так, якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.

Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

Як видно з наведеної норми ст.15 Закону про ТОВ, неоплаченою часткою вважається частка щодо якої учасник не здійснив внесення вкладу у повному обсязі. Саме в цьому контексті Закон про ТОВ і вживає поняття «неоплаченої» частки.

Що стосується неоплати чи неповної оплати набувачем частки за договором про її відступлення, то у цьому разі йдеться про невиконання зобов’язання за договором про відчуження частки, а не про її оплату чи неоплату.

Враховуючи викладене, відповіді на наведені запитання слід дати наступні:

Нерезидент, який не сплатив за договором відчуження на його користь частки у статутному капіталі ТОВ вправі продавати свої корпоративні права.

Наслідками такого продажу не може бути невідповідність договору чинному законодавству.

Обмеження частини 3 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на такі випадки не поширюється.