Подумайте і дайте собі відповідь на просте запитання: «Чи часто Вам здається, що якийсь з моїх листів написаний саме про Вас чи саме для Вас?». Якщо так, то у Вас манія величності. Не про Вас і не для Вас.

Усе, що я пишу Вам, – про мене. Просто іноді те, що я бачу у собі, співпадає з тим, що є у Вас. То ж Вам і здається, що про Вас той чи інший лист від мене. Герман Гессе стверджував, що в інших людях ми ненавидимо те, що є в нас самих. Те, чого в нас немає, але є в інших, нас абсолютно не турбує. «Wenn wir einen Menschen hassen, so hassen wir in seinem Bild etwas, was in uns selber sitzt. Was nicht in uns selber ist, das regt uns nicht auf» (Hermann Hesse, «Demian»).

Наприклад, якщо Ви вирішили сісти на кефірну чи якусь іншу дієту з метою схуднути, то досить висока ймовірність того, що Вашу увагу привертатимуть до себе люди із зайвою вагою. А за столом у когось на дні народження Ви звертатимете увагу на те, як багато люди їдять. Однак, якщо Ви не курите і не кидаєте курити, то Вашу увагу не приверне до себе людина з цигаркою зубах. Ви її навіть не помітите. Однак, якщо Ви курите і намагаєтеся кинути цю справу, то усі курці – Ваші.

Ми усі є носіями шкідливих звичок, шаблонів та стереотипів суспільного життя. То ж найкращим «матеріалом» для вивчення мною є не хтось там десь, а я сам.

Не переймайтеся тим, про кого я пишу. Не Ви – герой цього роману!