Щодо поширення вимог Державних санітарних правил Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві в частині паспортизації складів підприємств, які зберігають дезінфікуючі засоби

Висновок науково-правової експертизи № 9622

з питань щодо поширення вимог Державних санітарних правил Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1, в частині паспортизації складів підприємств, які не зберігають пестициди і агрохімікати, а лише дезінфікуючі засоби

 

 

м. Київ                                                    складено 14 грудня 2020 року

Цей висновок науково-правової експертизи підготовано на підставі Законів України «Про судову експертизу» та «Про наукову та науково-технічну експертизу» від 10.02.1995 № 51/95-ВР, наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи» від 12.01.2004 № 12, та звернення Громадської спілки «П» із замовленням про проведення науково-правової експертизи стосовно з’ясування питання щодо поширення вимог Державних санітарних правил Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1, в частині паспортизації складів підприємств, які не зберігають пестициди і агрохімікати, а лише дезінфікуючі засоби, у зв’язку з відсутністю належного правового регулювання, що спричиняє правову невизначеність при взаємовідносинах ГС «П» з Держпродспоживслужбою України.

 

          У зверненні від 25.11.2021 Громадська спілка «П» просить надати висновок науково-правової експертизи з наступного питання:

 

 

 

 

Чи поширюється вимога про наявність паспортизованого складу на підприємстві, яке не зберігає пестициди і агрохімікати, а лише дезінфікуючі засоби?

 

На підставі Наказу по експертній установі від 04.12.2020
№303Е, проведення експертизи доручено експерту, доценту, доктору філософії права, доценту кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, члену Науково-консультативної ради при Верховному Суді, експерту ТОВ «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» Єфімову Олександру Миколайовичу.

 

Висновок складено для подання до суду та інших установ.

Експерт про кримінальну відповідальність згідно із ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку попереджений.

 

_______________Олександр ЄФІМОВ

 

 

Нормативно-правові акти, документи та джерела, використані при проведенні науково-правової експертизи:

 

 

Результати науково-правового експертного дослідження

Чи поширюється вимога про наявність паспортизованого складу на підприємстві, яке не зберігає пестициди і агрохімікати, а лише дезінфікуючі засоби?

 

  1. Для відповіді на вище зазначене питання насамперед варто виявити в чому полягає спільність та чи наявна відмінність між визначеннями «пестициди», «агрохімікати» та «дезинфікуючі засоби».

 

Етимологічно слово пестициди (лат. pestis — зараза + cido — вбиваю) цехімікати, які використовуються у сільському господарстві і садівництві для боротьби зі шкідниками (шкідливими або небезпечними організмами, рослинами і тваринами).

Подібне визначення подається і у фармацевтичній енциклопедії ПЕСТИЦИДИ або отрутохімікати – хімічні речовини, що застосовуються у народному господарстві з метою боротьби з різноманітними шкідниками сільськогосподарських культур та продуктів, а також підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Мельников М.М. визначав під пестицидами загальний термін, що охоплює хімічні речовини, які використовуються для боротьби з різними видами шкідливих організмів. На даний момент до пестицидів відносять також регулятори росту рослин, комах та інші речовини.

Слепанова О.А. під ключовим поняттям «пестициди» розуміє – хімічні або біологічні препарати, які використовуються для боротьби зі шкідниками, хворобами рослин, засмічуванням рослин, шкідниками сільськогосподарської продукції, що зберігається, побутовими шкідниками і зовнішніми паразитами тварин, а також для регулювання росту рослини, переджнивного видалення листя (дефоліанти), переджнивного підсушування рослини (десиканти). Пестициди включають також протравку для насіння, репеленти – засоби, що відлякують шкідливих кома, кліщів, ссавців та птахів, аттрактанти – речовини для членистоногих з тим, щоб їх потім знищити або виявити локалізацію, хімостерилізатори – препарати, які не вбивають комах, гризунів, кліщів, але викликають у них безпліддя. Існують пестициди і комплексної дії.

ПЕСТИЦИД – це хімічний або біологічний агент, який затримує, знищує чи іншим чином заважає шкідникам (шкідливим або небажаним для сільськогосподарської діяльності мікроорганізмам, рослинам і тваринам).

Відповідно до рекомендацій Агентства з охорони довкілля США (USЕРА) термін «пестицид» вживають на позначення: фумігантів, інсектицидів, майтицидів/акарицидів, нематоцидів, молюскоцидів, унгіцидів, антимікробних препаратів, бактерицидів/біоцидів, мікробіцидів/антибіотиків, гербіцидів, родентицидів, авіцидів, альґіцидів, овіцидів (знищення яєць), дезінфекційних засобів та засобів проти водоростей. Поняття «пестициди» охоплює і біологічні засоби, такі як біопестициди, мікробні пестициди, репеленти, дефоліанти, сикативи та регулятори розвитку комах (5, С 6).

Кравцова К.М. у своїх висновках зазначає, що пестициди – токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, які застосовуються для знищення шкідливих організмів, а агрохімікати – добрива, хімічні меліоранти, які застосовуються для підвищення врожайності та якості продукції рослинництва сільськогосподарського виробництва. І ті, й інші використовуються для поліпшення умов сільськогосподарського виробництва та його інтенсифікації. Однак агрохімікати застосовуються в переважній більшості для рослинництва.

Закон України «Про пестициди і агрохімікати» у статті 1 дає наступні визначення:

пестицидитоксичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

агрохімікатиорганічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

 

Проаналізувавши наявні визначення в словниках, наукових роботах та в законодавстві, слід визначити основні ознаки, які притаманні для пестицидів, а саме:

  • хімікати, токсичні речовини;
  • використовуються у сільському господарстві, садівництві;
  • призначені для знищення шкідливих організмів, боротьби із захворюваннями рослин;
  • регулюють ріст рослин (агрохімікати).

Встановивши загальноприйняті визначення «пестицидів» та «агрохімікатів», варто встановити, що криється під терміном «дезінфікуючі (дезінфекційні) засоби».

 

Так в фармацевтичній енциклопедії зазначається, що ДЕЗІНФЕКТАНТИ або ДЕЗІНФЕКЦІЙНІ ЗАСОБИ (лат. des — знищення, видалення + лат. infectіо — зараження)речовини, які дозволяють позбутися патогенних мікроорганізмів або перетворити їх в інертні, особливо це стосується оброблення предметів з метою знищення або зменшення кількості хвороботворних організмів.

Для їх виготовлення використовують розчини хімічних речовин, до яких висуваються такі основні вимоги: виражена ефективність по відношенню до різних видів мікроорганізмів; низька токсичність та алергенність для людини; екологічна нешкідливість; хороша розчинність у воді; нешкідливість по відношенню до об’єктів, які піддаються обробці; простота застосування; тривалість строку зберігання без втрати активності та додаткові вимоги — можливість їх застосування без засобів захисту; наявність мийних властивостей; здатність до очищення та відбілювання. Сучасна класифікація дезінфектантів включає такі основні групи: дезінфектанти, що містять галогени; дезінфектанти, що містять кисень; поверхнево-активні речовини (ПАР); інші дезінфекційні засоби (кислоти, альдегіди, спирти та ін.).

Корчак Г.І. зазначала, що серед антибактеріальних з’єднань широко використовується термін «біоцид», куди входять дезінфектанти і антисептики. Дезінфектанти призначені для обробки поверхонь неживих об’єктів. Антисептики – це біоциди, які викликають загибель або інгібірують зростання мікроорганізмів на (чи в) живій тканині.

Взаємодію мікроорганізмів з дезінфікуючими засобами або антисептичними засобами можна коротко представити в наступній послідовності: адсорбція на поверхні клітини, руйнування клітинної стінки і мембрани, проникнення в цитоплазму, порушення біохімічних функцій, блокування вступу поживних речовин, дезорганізація структури, дезактивація відходів.

Варто відмітити, що поряд з дезінфікуючими засобами завжди загадуються і антисептики (антисептичні засоби).

Як зазначається у згадуваній фармацевтичній енциклопедії Антисептичні препарати (лат. praeparata antiseptica < грец. anti — проти + septikos — що викликає нагноєння, гнильний) — сполуки, що мають протимікробні властивості. Антисептичні препарати і дезінфекційні засоби принципово відрізняються від хіміотерапевтичних препаратів відсутністю вибіркової токсичності. Антисептичні препарати, на відміну від дезінфекційних хіміотерапевтичних препаратів, частіше наносяться на шкіру та слизові оболонки, ранову поверхню, хоча іноді використовується і резорбтивна дія антисептичних препаратів. Для них характерний широкий спектр антимікробної дії.

 

Щодо способу дії науковці відзначають, що антисептики, на відміну від хіміотерапевтичних препаратів, не потрапляють у судинне русло організму людей, а запобігають накопиченню небезпечних мікроорганізмів на непошкодженій шкірі, в ранах, на слизових оболонках і у порожнинах тіла. Дезінфектанти націлені на знищення патогенних та умовно-патогенних мікробів на об’єктах середовища, яке оточує людину.

За сучасною анатомно-терапевтичною хімічною класифікаційною системою (АТС) лікарських засобів ВООЗ спеціалізована підгрупа «Антисептичні і дезінфікуючі засоби» віднесені до анатомічної групи «Дерматологічні засоби». Однак, враховуючи необхідність використання антисептичних препаратів майже у всіх галузях медицини, цією групою перелік не обмежується. Численні антисептичні засоби включені до анатомічних груп «Засоби, що діють на респіраторну систему», «Засоби, що впливають на сечовидільну систему», «Засоби для застосування у стоматології», «Засоби, що застосовуються в офтальмології» (9, С. 164).

 

Слід зазначити, що в законодавстві України відсутнє безпосереднє визначення терміну «дезінфекційні засоби», однак абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» надається визначення дезінфекційним заходам (дезінфекція, дезінсекція, дератизація), під якими розуміються заходи щодо знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дезінфекція) та їх переносників – комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація).

З цього визначення можна припустити, що дезінфекційними засобами є засоби призначені для знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб.

 

Отже, можна виділити наступні особливості, які характеризують дезінфекційні засоби:

  • лікарські засоби, які належать до групи «Дерматологічних засобів»;
  • використовуються у медицині, побуті, на виробництвах та деінде;
  • призначені для знищення чи зменшення кількості хворобливих організмів у середовищі життєдіяльності людини;
  • застосовуються на організмі людини (антисептики).

 

З аналізу визначення «пестицидів» та «дезінфікуючих засобів», які наявні в законодавстві України з тими, що склались в науковій спільноті, вбачається, що вказані речовини є досить відмінними за своїм призначенням, місцем застосуванням та суттю, оскільки пестициди використовуються в основному для захисту рослин від шкідників та хвороб, а дезінфікуючі засоби – для захисту людини від шкідливих (хвороботворних) організмів.

 

 

  1. Визначившись з понятійними особливостями, варто проаналізувати процедурні особливості визначені законодавством України для виробництва, реєстрації та обігу пестицидів та дезінфікуючих засобів, з метою виявлення як спільних особливостей, так і відмінних.

 

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.

Обов’язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, включаючи позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та позитивну еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, методик визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі.

Пестициди і агрохімікати реєструються строком до десяти років. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, може встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів і агрохімікатів в разі надходження нових, раніше невідомих, даних про їх небезпеку. В окремих випадках у зв’язку із санітарно-епідемічною та природоохоронною ситуацією в країні (регіоні), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, вправі обмежити аж до припинення у встановленому порядку всі види діяльності з пестицидами і агрохімікатами.

Після закінчення строку реєстрації пестицидів і агрохімікатів проводиться їх перереєстрація на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. (частини 6, 7 статті 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»).

Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, регламенти їх застосування та щорічні доповнення до нього ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (частина 8 статті 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»).

Згідно із частиною 9 статті 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів є підставою для здійснення державного контролю шляхом запровадження санітарних заходів (процедур експертизи, інспектування та ухвалення) щодо наявності в харчових продуктах дозволеної центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, кількості залишків пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах, що реалізуються на ринку України.

Більше того, статтею 8 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» врегульовано випробування та порядок державної реєстрації технічних засобів застосування пестицидів і агрохімікатів.

Також в Законі України «Про пестициди і агрохімікати» встановлено загальні вимоги щодо: пакування та маркування пестицидів і агрохімікатів (стаття 10), транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівлі ними (статті 11, 12, 13); державного обліку пестицидів та агрохімікатів (стаття 14); вилучення, утилізація, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів (стаття 15).

При цьому, детальне проведення окремих дій з пестицидами та агрохімікатами встановлені у відповідних порядках, затверджених Кабінетом Міністрів України, такими як:

  • порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.1995 № 746;
  • порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 № 881;
  • порядок вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 № 354.

 

Можна підсумувати, що у зв’язку з тим, що пестициди відносяться до токсичних речовин та можуть становити небезпеку як для людини, так і для навколишнього середовища, процедури виробництва, реєстрації, торгівлі, транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення, знешкодження пестицидів і агрохімікатів здійснюється у чіткій відповідності до вимог, встановлених чинним законодавством та санітарними правилами.

 

Що до врегулювання порядку виробництва, реєстрації, зберігання, транспортування та реалізації дезінфекційних засобів, то засадничі вимоги по вказаних процесах зазначаються у Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

 

Так у статті 34 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначається, що хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезінфекційних заходів, підлягають гігієнічній регламентації та державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Виробництво, зберігання, транспортування, застосування та реалізація дезінфекційних засобів здійснюються з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів.

Застосування дезінфекційних засобів, не зареєстрованих у встановленому порядку в Україні, а також тих, у процесі виготовлення, транспортування чи зберігання яких було порушено вимоги технологічних регламентів та інших нормативно-правових актів, забороняється.

Механізм проведення державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів визначений Порядком державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 908 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 178) (далі – Порядок).

 

Згідно з пунктом 3 Порядку державній реєстрації (перереєстрації) підлягають засоби, на які встановлені гігієнічні нормативи та які призначені для:

  • здійснення дезінфекційних заходів в осередках інфекційних хвороб, закладах охорони здоров’я, дошкільних навчальних закладах;
  • «холодної» стерилізації медичних виробів;
  • дезінфекції рук медичних працівників;
  • профілактичної дезінфекції житлових, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщень, будівель і споруд, транспортних засобів, об’єктів громадського харчування та торгівлі, територій населених пунктів, у місцях масового відпочинку та рекреаційних зонах;
  • промислової дезінфекції;
  • миття і очищення в побуті та промисловості з дезінфекційними властивостями;
  • дезінфекції повітря в приміщеннях, води (крім питної), промислових та побутових стоків;
  • знищення переносників збудників інфекційних хвороб (інсектицидні);
  • знищення синантропних комах у середовищі життєдіяльності людини;
  • відлякування комах;
  • знищення гризунів, які є джерелами та переносниками збудників інфекційних хвороб;
  • деконтамінації шкіри рук персоналу підприємств харчової та переробної промисловості, громадського харчування, торгівлі;
  • достерилізаційного очищення медичних виробів;
  • контролю за якістю стерилізації та достерилізаційного очищення медичних виробів.

Державну реєстрацію (перереєстрацію) засобів проводить МОЗ на підставі поданих документів, зазначених у пункті 5 Порядку, або позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що виданий до моменту набрання чинності порядками дослідження специфічної активності, безпечності, якості (ефективності) засобів та їх випробування на практиці (пункт 4 Порядку).

 

Для державної реєстрації (перереєстрації) засобів юридична або фізична особа (далі – заявник) подає до МОЗ:

1) заяву,

2) засвідчені в установленому законодавством порядку результати оцінки (звіти і протоколи) специфічної активності, безпечності, якості (ефективності) засобу та результати випробування на практиці, проведені згідно з вимогами належної лабораторної практики або виконані відповідно до пункту 15 Порядку;

3) проект етикетки засобу;

4) проект інструкції щодо використання засобу;

5) інформацію про способи утилізації засобу, його стабільність в об’єктах навколишнього природного середовища, строк зберігання;

6) документ, що підтверджує повноваження заявника представляти інтереси виробника (якщо заявник не є виробником) (пункт 5 Порядку).

 

Відповідно до пункту 8 Порядку за результатами розгляду документів МОЗ приймає рішення про державну реєстрацію (перереєстрацію) засобу або відмову в ній.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про державну реєстрацію (перереєстрацію) засобу інформація про засіб вноситься до Державного реєстру дезінфекційних засобів (далі – Реєстр). Засіб вважається зареєстрованим з моменту внесення його до Реєстру. Внесення інформації про засіб до Реєстру здійснюється безоплатно.

За бажанням заявника на зареєстрований засіб видається витяг з Реєстру на підставі заяви заявника протягом п’яти робочих днів з моменту її отримання.

Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті МОЗ для вільного доступу.

 

Як зазначається у статті 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів.

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» юридичні особи незалежно від форм власності та громадяни забезпечують проведення профілактичних дезінфекційних заходів у жилих, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи надані в користування, здійснюють інші заходи з метою недопущення розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках.

 

Підсумовуючи, слід відзначити, що законодавством України встановлюється гігієнічна регламентація та державна реєстрація речовин, які призначаються для проведення дезінфекційних заходів, а виробництво, зберігання, транспортування, застосування та реалізація цих речовин, здійснюються з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів. При цьому, вже на стадії державної реєстрації заявник зазначає певну інформацію, щодо використання, зберігання та утилізації дезінфекційного засобу.

Порівнюючи вимоги, передбачені для проведення державної реєстрації пестицидів, з подібними вимогами для дезінфікуючих засобів, варто зазначити, що, по-перше, вказані речовини знаходяться у різних державних реєстрах (Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні; Державний реєстр дезінфекційних засобів).

По-друге, Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні розміщується на веб-сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а Державний реєстр дезінфекційних засобів – Міністерства охорони здоров’я України.

По-третє, існують відмінності у самих порядках проведення державної реєстрації та органах, які їх проводять, а саме: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерство охорони здоров’я України, відповідно.

По-четверте, порядок зберігання, транспортування, використання, вилучення, утилізації та знищення пестицидів врегульований відповідними нормативно-правовими актами, в той час як використання, утилізація та знищення дезінфікуючих засобів, часто, зазначається у відповідних інструкціях, які додаються до цих засобів.

 

  1. Оскільки питання експертизи полягає у вимогах, яким повинні відповідати склади, на яких зберігаються дезінфікуючі засоби, варто загострити увагу саме на умовах зберігання, передбачених нормативно-правовими актами як для пестицидів, так і для дезінфікуючих засобів.

 

Відповідно до статті 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.

Згідно з підпунктом 1.3 Державних санітарних правил Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1 (далі – Державні санітарні правила), визначається:

пестициди – токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного або біологічного походження,  призначені для знищення, регуляції і припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної і чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;

паспортизація об’єкта – документальне засвідчення наявності належних умов для виробництва, транспортування, зберігання та роботи з пестицидами.

Відповідно до підпункту 5.1.1 Державних санітарних правил зберігання пестицидів допускається тільки в спеціально призначених для цього складах, які відповідають вимогам СНіП 11-108-78 «Склады сухих минеральных удобрений и химических средств защиты растений» і «Норм технологического проектирования складов твердых минеральных удобрений и пестицидов для колхозов, совхозов и пунктов химизации», (1981 г.).

Згідно з підпунктом 5.1.21 Державних санітарних правил зберігання  пестицидів на складі допускається тільки після його погодження установами санепідслужби та охорони природи і отримання паспорта (Додаток № 4).  Паспортизація здійснюється щорічно.

Завезення пестицидів у витратні склади здійснюється централізовано. Про завезення пестицидів у господарства агроном з хімзахисту доводить до відома місцевої санепідстанції і територіальної установи Мінекобезпеки. При виявленні порушень санітарних правил паспорт вилучається і подальша експлуатація складу забороняється.

 

При цьому, згідно із частиною 2 статті 34 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» виробництво, зберігання, транспортування, застосування та реалізація дезінфекційних засобів здійснюються з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів.

Слід зазначити, що лише діяльність окремих видів виробництв, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, громадських будівель і споруд, підприємств харчової промисловості тощо, регламентується Санітарно-протиепідемічними правилами і нормами.

При цьому, лише у деяких Санітарно-протиепідемічних правилах і нормах визначаються умови зберігання дезінфікуючих засобів.

Так, до прикладу, Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України 24.03.2016 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за № 563/28693, визначає санітарно-епідеміологічні вимоги до дошкільних навчальних закладів усіх форм власності (створених у тому числі в житлових та нежитлових приміщеннях), виконання яких дозволяє створити нешкідливі умови розвитку, виховання, навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.

Пунктом 21 Розділу VII Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів визначається, що дезінфекційні засоби, що використовуються у дошкільному навчальному закладі, повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 908. Як дезінфекційні засоби використовуються розчини препаратів з низькою токсичністю. З метою запобігання розкладу активної речовини дезінфекційні засоби повинні зберігатися у затемнених місцях. Мийні і дезінфекційні засоби зберігаються в недоступних для дітей місцях.

 

Підсумовуючи, слід зазначити, що умови зберігання пестицидів чітко врегульовані чинним законодавством та підзаконними нормативно-правовими актами. Однією з вимог, якій повинні відповідати склади для зберігання пестицидів є щорічна їх паспортизація (документальне засвідчення наявності належних умов для зберігання).

При цьому з норми, Державних санітарних правил, якою надається визначення терміну «паспортизація об’єкта» (підпункт 1.3) вбачається, що зазначена процедура з документального засвідчення належних умов призначається виключно для транспортування, зберігання та роботи з пестицидами. Стверджувати те, що вказана норма може поширювати свою дію на зберігання відмінних від пестицидів речовин, підстав немає.

Щодо вимог по зберіганню дезінфікуючих засобів слід зазначити, що законодавство передбачає дотримання відповідних нормативно-правових актів при їх зберіганні. При цьому, вимоги по зберіганню дезінфікуючих засобів є досить загальними та лише в окремих випадках зазначаються у відповідних Санітарно-протиепідемічних правилах і нормативах, які регулюють окремі види діяльності. При цьому і в тих окремих випадках не йдеться про необхідність паспортизації місць зберігання дезінфікуючих засобів.

 

 

  1. На завершення слід визначити, чи поширюють свою дію Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві ДСП 8.8.1.2.001-98, зокрема, на діяльність Громадської спілки «П»

 

 

Як зазначається у підпункті 1.4 Державних санітарних правил дані правила є частиною санітарного законодавства та обов’язкові для дотримання всіма підприємствами, установами і організаціями, приватними господарствами та особами, що проводять будь-які дії з пестицидами.

 

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Згідно із частиною 4 статті 1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадська спілка – це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Як зазначається у пункті 1.1 Статуту Громадської спілки «П», затвердженого Установчими зборами засновників Громадської спілки «П» Протокол № 1 від 25 березня 2018 року (далі – Статут), Громадська спілка «П» (далі – Спілка) є громадським об’єднанням, яке об’єднує осіб на основі спільності інтересів своїх членів (учасників) для задоволення своїх законних прав і свобод, реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.

Відповідно до пункту 1.5 Статуту спілка є неприбутковою та набуває прав юридичної особи з моменту її державної реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні кошти, рахунки, в тому числі валютний, в банківських установах, печатки, штампи, бланки, символіку, форму спеціального одягу, інші атрибути та реквізити, зразки яких затверджуються Загальними зборами членів Спілки.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про реєстрацію Громадської спілки «П» здійснений 12.04.2018, основним та єдиним видом діяльності Спілки є – 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у.

Відповідно до п. 2.1 Статуту основною метою діяльності Спілки є: розвиток сфери пест контролю України, здійснення контролю в сфері агробізнесу, виробництва харчових продуктів, побутовому секторі та продовольчій безпеці, впровадження новітніх заходів з дезінсекції та механізмів саморегулювання у галузі пест контролю в Україні.

 

Як зазначається Спілкою у зверненні та підтверджується Статутом, Громадська спілка «П» не проводить жодної дії з пестицидами, а діяльність її полягає в розвитку сфери пест контролю, що передбачає просвітницькі та інформаційні заходи.

 

Підсумовуючи, слід відзначити, що пестициди та дезінфікуючі засоби як за термінологічними визначеннями є різними речовинами. Також різними є процедури Державної реєстрації вказаних речовин.

Зазначене може свідчити лише про одне, що термін «пестицид» не може включати, навіть при трактуванні його в широкому розумінні, такі речовини як дезінфікуючі засоби. Тому, не можна стверджувати, що встановлені Державними санітарними правилами транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві ДСП 8.8.1.2.001-98 вимоги для паспортизації складів поширюються і на місця зберігання дезінфікуючих засобів.

Також, аналізуючи мету діяльності Спілки, слід дійти висновку, що вона не здійснює будь-яких дій з пестицидами.

 

Висновок:

 

Вимога про наявність паспортизованого складу не поширюється на підприємство, яке не зберігає пестициди і агрохімікати, а зберігає лише дезінфікуючі засоби.

 

Додатки:

  1. Копія Диплома кандидата юридичних наук ДК № 034635
  2. Копія Атестата доцента ДЦ № 046372.

 

Доцент, доктор філософії права, доцент кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді     

 

 

 

 

Олександр ЄФІМОВ