Ж-л “Фінансовий директор компаній”, 4/2022. 

24 лютого 2022 року ми проснулися о 4:45 від вибухів російських «калібрів» по Києву. Цього ж дня на сайті Президента України з’явився Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до ст.1 якого воєнний стан було уведено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Настав той час, коли виконання деяких зобов’язань фізичними та юридичними особами стало істотно ускладненим або навіть неможливим. І той розділ, який в договорах, зазвичай, вважався формальним і частіше за все включався у договір за допомогою простої операції «Ctrl+C» та «Ctrl+V», привернув до себе увагу та набув відповідного значення. Це розділ «Форс-мажор».

Проте форс-мажор – це не те, що вмикається та вимикається автоматично. Для того, щоб правильно використати цей правовий механізм зміни зобов’язань, слід вчинити правильні дії. Для цього окрім договору з контрагентом існує РЕГЛАМЕНТ засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5). Він містить алгоритм дій, які наразі необхідно вчинити зацікавленій особі з метою використання ТПП як засобу звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань внаслідок існування обставин непереборної сили.

 

«Форс-мажорні обставини», «форс-мажор», «обставини непереборної сили» – усі ці поняття є майже синонімами. Так, ЦКУ та ГКУ оперують останнім поняттям, проте в договорах частіше за все використовується термін «форс-мажор».

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.14 Закону про ТПП Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб. А відповідно до ст.14¹ цього ж Закону ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно. При цьому згідно з ч.2 цієї статті до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) віднесено надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, у тому числі: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, діями іноземного ворога, загальною військовою мобілізацією, військовим діями, оголошеною та неоголошеною війною…

Згідно з п.3.3. Регламенту сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) – це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Тобто існують випадки, коли ТПП України може засвідчувати форс-мажор в силу закону, тобто без закріплення компетенції ТПП на це в договорі. Таке засвідчення можливе, наприклад, в податкових відносинах, зовнішній торгівлі та міжнародних договірних відносинах, а також у сфері житлового будівництва: пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ,ч.3 ст.14 Закону про ТПП, ч.8 ст.3 Закону України від 25.12.2008 № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

В усіх інших випадках ТПП України буде засвідчувати форс-мажор лише тоді, коли сторони договору домовились про таку її компетенцію та закріпили таку домовленість в договорі (розділ ІІІ п.2.1 Регламенту та Листа Мінʼюсту).

 

І ця обставина має істотне значення, оскільки під час війни деякі речі сприймаються логічними лише тому, що вони зрозумілі. А от коли війна закінчиться, тоді виникнуть юридичні питання, які виявляться не такими вже й простими. Адже норми Закону про ТПП і регламент у нас залишилися тими ж, що й до війни.

 

Так от сам факт війни та уведення воєнного стану ще не є тією обставиною, яка автоматично дозволяє не виконувати зобов’язання за договором. Простіше так: за хліб у магазині та тушонку платити потрібно і відстрочку вам може надати власник того магазину хіба що за наявності співчуття до співгромадян. І так багато власників і вчиняють. Проте роблять вони це не тому, що зобов’язані це робити, а з доброї волі.

Та якщо фізична чи юридична особа за договором не виконала своє зобов’язання за цим договором, їй ще треба буде принаймні довести, що вона не могла виконати це зобов’язання. Це до того, що війна і воєнний стан перешкоджають виконанню не усіх зобов’язань. І на це треба зважати.

Відповідно до п.6.1. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст.14¹ Закону про ТПП, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Тобто засвідчення форс-мажорних обставин відбувається не в цілому для юридичної чи фізичної особи, а за конкретними її зобов’язаннями за конкретним договором. Воно й логічно, оскільки відстрочка виконання усіх зобов’язань по своїй суті спричинила би правовий колапс у державі: покупці не сплачували би за продукти магазину, магазин – своїм постачальникам, ті – своїм постачальниками та працівникам…

 

Мінʼюст у Листі вказав, що сторонам для звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань внаслідок дії форс-мажору достатньо закріпити в договорі перелік обставин форс-мажору та орган, який компетентний засвідчувати такі обставини. У застереженні про це слід зазначити наступне:

• строк повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору (при зазначенні строку в днях слід зазначити, які то дні: робочі чи календарні);
• форма та спосіб повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору (наприклад, письмово, цінним чи рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення; кур’єром тощо);
• наслідки дії форс-мажору понад визначений в договорі строк (наприклад, в разі існування форс-мажору більше місяця, кожна із сторін вправі відмовитися від договору в односторонньому порядку);
• строк та спосіб повідомлення іншої сторони про припинення дії форс-мажору.

 

Звернення відбувається шляхом подання заяви зацікавленою особою. Вимоги до змісту та форми заяви про засвідчення форс-мажору містяться в п.6.3 Регламенту.

В той же час, в пп.3.6.1 Регламенту зазначено, що заява має відповідати встановленій ТПП України формі: це додатки №№ 1, 2, 3, 4 до Регламенту. До заяви про засвідчення форс-мажору додаються документи, які відповідно до п.6.9. Регламенту мають свідчити про:

– надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін);

– непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов’язання або до настання відповідного обов’язку);

– невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків);

– причинно-наслідковий зв’язок між обставиною/подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов’язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

 

Тягар доказування настання форс-мажору згідно із п.6.5 Регламенту покладається саме на заявника, ТПП України не збиратиме документи на підтвердження форс-мажору, а робитиме висновок про його існування чи відсутність винятково на підставі наданих заявником документів.

 

Регламент передбачає оплатність послуг ТПП із засвідчення форс-мажору. Відповідно до п.7.1. Регламенту засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належить до статутних функцій ТПП України, регіональної ТПП, послуги з надання якої здійснюються відповідно до затверджених тарифів. Відповідно до затверджених тарифів замовник здійснює оплату послуг, пов’язаних із:

– розглядом заяви і наданих документів;

– засвідченням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видачею Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

– видачею додатково Сертифіката іноземною мовою, за бажанням Заявника.

Надання послуг здійснюється у звичайному або терміновому режимі (за бажанням Заявника). При терміновому режимі розгляду заяви і наданих документів та видачі Сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2». При видачі додатково Сертифіката іноземною мовою у звичайному режимі застосовується коефіцієнт «3». При терміновому режимі видачі Сертифіката додатково іноземною мовою, вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».

 

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів ТПП може прийняти рішення про засвідчення форс-мажору або про відмову в цьому. Тобто, навіть у випадку війни, яку ми маємо наразі, ТПП може відмовити у засвідченні форс-мажору. Наприклад, якщо ТПП вважатиме, що причинно-наслідковий зв’язок між обставиною/подією, якою є війна, і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов’язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо) відсутній. І це може бути досить реально. Наприклад, якщо заявник орендує приміщення, в якому працює його супермаркет та здійснює продаж продуктів харчування, отримує виручку, то такому заявнику важко буде довести причинно-наслідковий зв’язок між війною та неможливістю внесення орендної плати за таке приміщення.

 

Отже, за нормами чинного законодавства підтвердження форс-мажору здійснюється шляхом подання відповідної заяви до відповідної ТПП та отримання сертифікату. Інших варіантів поки що не передбачено. «Поки що» – це тому, що війна багато чого змінить у нашому житті і не можна виключати сьогодні нічого.

 

28 лютого ТПП України розповсюдила лист «Всім, кого це стосується» за № 2024/02.0-7.1. У цьому Листі ТПП, посилаючись на вже згадувані раніше ст.ст. 14, 14¹ Закону про ТПП та Статут ТПП України «засвідчує форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

 

Зрозуміло, що це крок назустріч тим фізичним і юридичним особам, які не можуть виконувати свої зобов’язання та не можуть, навіть, заявити про це контрагентам, повідомити їх. Однак, залишаються два невирішених питання:

1. Існування такого «загального» для «всіх, кого це стосується» Листа ТПП не передбачено чинним законодавством, хоча цілком логічно, що можна було би таке й передбачити.
2. Не усі фізичні та юридичні особи позбавлені можливості виконувати свої зобов’язання. Багато хто з них дійсно може відчувати незручності, та форс-мажор – це коли ці незручності унеможливлюють виконання зобов’язань, а не просто створюють дискомфорт.

 

Рекомендації.

1. «Коли настане день, закінчиться війна» варто згадати про усі невиконані зобов’язання та усе ж таки звернутися до ТПП за отриманням відповідного сертифікату. Якщо вже є така можливість, то не варто нею нехтувати. Варто подати відповідну заяву вже.
2. Заяву про підтвердження форс-мажору слід подавати по кожному договору окремо, оскільки неможливість виконання зобов’язання за одним договором не завжди означає неможливість його виконання за іншим договором.
3. Слід уважно проаналізувати договір на предмет повідомлень про настання форс-мажорних обставин. Такі повідомлення слід надіслати контрагентам у встановлений в договорі спосіб. Навіть якщо буде прострочення у такому повідомленні, його варто здійснити. На мою думку, причин для прострочення надсилання такого повідомлення наразі є більше, ніж достатньо.
4. Якщо є потреба і сенс розірвати договір чи відмовитися від нього, варто це зробити у спосіб, встановлений у такому договорі вже, оскільки нерозірваний договір продовжує створювати додаткові зобов’язання.
5. Коли настане можливість виконання зобов’язань, починати їх виконувати. Інакше доведеться переконувати суд у тому, що такої можливості не було, навіть коли вона з’явилася.
6. Підготувати докази існування форс-мажорних обставин. Вони потрібні будуть і для ТПП, щоб отримати сертифікат, і для можливого судового процесу. Можливо його й не буде, але не варто бути неготовим. Це мають бути докази:
   1. неможливості ведення підприємницької діяльності та покриття витрат. Наприклад докази того, що супермаркет опинився в зоні військових дій;
   2. мобілізація чи перебування в територіальній обороні усіх чи необхідної для ведення бізнесу кількості працівників;
   3. втрата майна: об’єкта оренди, засобів виробництва…
   4. інше…

 

Також ВАЖЛИВО.

Багато суб’єктів господарювання в Україні, усвідомивши ситуацію, самі надали своїм контрагентам/клієнтам можливість відстрочення виконання зобов’язань. Про таке відстрочення слід дізнатися на сайтах контрагентів чи з інших джерел та зафіксувати таку інформацію у вигляді скріншотів, роздруківок… Наприклад, на сайті АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за посиланням (https://credit-agricole.ua/o-banke/pres-centr/novini/yak-pracyuye-kredi-agrikol-u-period-voyennogo-stanu-ta-yak-b-1284) розміщена наступна інформація:

«Як Креді Агріколь підтримав клієнтів:

У разі несплати обов’язкового платежу за будь-якою банківською послугою (кредитна картка, кредит, оренда банківського сейфу тощо), така заборгованість не вважається простроченою;

Банк не застосовуватиме жодних штрафних санкцій у разі несвоєчасного внесення обов’язкового платежу».

Подібне розуміння виявили й багато інших банків.

 

Податки.

Та навіть ДПС України не полінувалася висловити свою думку щодо форс-мажору і війни. Так, на своєму сайті 27 лютого 2022 року ДПСУ розмістила наступну інформацію: «ДПС інформує, що платники податків відповідно до пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТПП України…

У випадку відсутності можливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, розрахунку коригування у відповідному Реєстрі, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності.

Разом з тим, такі обов’язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також повідомляємо, що у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. Протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань РРО не застосовуються.

Щодо реєстрації акцизних накладних в ЄРАН. На період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної та паперового примірника акцизної накладної». (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576179.html)

 

Якось так…

 

Нормативна база:

ПКУ

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

ЦКУ

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

ГКУ

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

Закон про ТПП

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР.

Регламент

Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений Рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3).

Лист Мінʼюсту

Лист Міністерства юстиції України від 30.05.2014 № 6602-0-26-14/8.1 «Щодо питання розірвання або невиконання договорів купівлі-продажу за фактом встановлення форс-мажорних обставин у зв’язку із тимчасовою окупацією території України».

Лист ТПП

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.