Відповідь: Відповідно до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан і оцінку. При цьому об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначає власник (керівник) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством. Тобто керівник підприємства самостійно визначає, потрібно чи ні проводити інвентаризацію зруйнованого об’єкта (об’єктів).

Якщо виходити з того, що інвентаризація — це «періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей, стану їх зберігання для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності»^[1], то можна було б вважати, що візуальне спостереження втрачених об’єктів для інвентаризації не потрібне. Принаймні нелогічно спостерігати, наприклад, вкрадене чи спалене під час обстрілу з «Градів» майно. Проте…

Підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств (п. 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом МФУ від 02.09.2014 № 879; далі — Положення № 879).

12 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила Законопроєкт № 7360 і відправила його на підпис Президенту. Відповідно до законопроєкту № 7360 документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

• доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;
• доступу, допуску до документів, довідок, про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;
• проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Згідно з пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Інформацію про початок процедури припинення юридичної особи контролюючі органи отримують в автоматичному режимі одразу після внесення її державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Отже, без документальної позапланової перевірки не обійтися, оскільки без неї контролюючий орган не повідомить ЄДР про відсутність податкових боргів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 (далі — Закон про держреєстрацію) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру, у тому числі, таких відомостей:

• про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – протягом 30 календарних днів з дати отримання відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Крім того, Пенсійний фонд України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей:

• про відсутність (наявність) заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування – у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації;
• про відсутність (наявність) заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування – протягом 30 календарних днів з дати отримання відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації юридичної особи в результаті її ліквідації.

А відповідно до ст.28 Закону про держреєстрацію однією з підстав для відмови реєстрації припинення юридичної особи є подання документів для державної реєстрації припинення щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Отже, доки у реєстратора буде відсутня інформація про відсутність заборгованості з податків, ЄСВ, пенсійних внесків, такий реєстратор не зможе здійснити реєстрацію припинення юридичної особи. А така інформація йому не надійде без позапланової документальної перевірки, яка сама по собі неможлива до появи можливості інвентаризувати активи юридичної особи.

Тому процедуру припинення доведеться відкласти до появи у контролюючого органу можливості провести таку перевірку.

Процедура зупинення (призупинення) діяльності юридичної особи в цілому не передбачена чинним законодавством, як єдина дія, яка призупиняє усі господарські, адміністративні, управлінські аспекти. «Заморозка» діяльності юридичної особи не означає звільнення від усіх обов’язків такої юридичної особи. Наприклад, подання фінансової звітності не може бути зупинено. Навіть якщо вона нульова, подавати її усе ж обов’язково.

Для того, щоб зменшити фінансове навантаження на підприємство можна використати процедуру зупинення трудових відносин. Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136) введено ряд новел з метою адаптувати трудове законодавство під умови воєнного часу, серед яких, зокрема, призупинення трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Звісно можна звільнити усіх працівників, включаючи керівника юридичної особи і покласти на нього виконання зобов’язань щодо податкової звітності. Але при цьому усе одно доведеться вирішувати питання, пов’язані з господарською діяльністю: необоротні активи (виведення їх з експлуатації), РРО (ПРРО)… Залежно від виду господарської діяльності юридичної особи і її активів.

  О. Єфімов,

Керівний партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

[1] Наказ Мінекономіки «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами» від 17.06.2003 № 157.