Відповідь: Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР втратив чинність з 07.02.2019 згідно із Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Статтею 1 цього Закону було встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується.

З 7 лютого 2019 року в Україні вказані відносини регулюються Законом «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII. Згідно зі ст.13 цього Закону Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Крім того, зазначені граничні строки поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Відповідно до п.14² Постанови Правління НБУ від 24.02.2022  № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Таким чином, до 07.02.2019 діяв граничний строк розрахунків в іноземній валюті у 180 днів. З 7.02.2019 діяв строк у 365 днів аж до 05.04.2022. А вже з цієї дати діє строк у 90 днів.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

А відповідно до ч.8 цієї ж статті Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

Отже, контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено на Державну податкову службу України (контролюючий орган).

За загальним правилом (ст. 102 ПКУ) контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня — у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39² ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (зокрема від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Проте відповідно до пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

«Ковідний» мораторій на проведення перевірок зупинено на період воєнного, надзвичайного стану, а з ним зупинено і норму щодо зупинення строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ (п. 52² підрозд. 10 розд. XX ПКУ ). Проте уведено норму «воєнного» мораторію, включно із зупиненням строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

До того ж, відповідно до п.102.9. ст.100 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Це означає, що період у 1095 днів від 18 березня 2020 року у зворотному напрямі повністю може бути перевірений під час документальних перевірок. Тобто податківцям дозволили перевіряти платників податків за всі періоди, за які вони мали звітувати після 19 березня 2017 року.

І скорочуватися такий період у частині «доковідного» часу почне лише тоді, коли КМУ скасує карантин. Але якщо не скасує, а продовжить, то строки перевірки лише зростатимуть, позаяк зі скасуванням воєнного стану автоматично поновить дію «карантинне» зупинення строків.

Законом України від 03.03.2022 № 2118-IX, підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнили пунктом 69, яким визначили деякі особливості справляння податків і зборів, зауваживши, що норми цього пункту застосовують «тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України». У початковій редакції пп. 69.2 зазначеного пункту було сказано чітко й категорично: «податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються».

Проте в такій редакції ця норма проіснувала недовго: з 7 по 17 березня поточного року. Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі — Закон № 2120) пп. 69.2 було викладено в новій редакції і до загального правила додано винятки, а Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» перелік винятків з цього пункту, тобто перелік тих перевірок, які законодавець дозволив здійснювати, розширено.

Отже, під час воєнного стану законодавець залишив дозвіл на проведення:

• камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких платник подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування і показники яких сформував на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених і зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій. Проте за винятком товарів (продукції), визначених у таких підпунктах ПКУ:
  • 3.1 — спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
  • 3.2 — тютюнові вироби, тютюн та його промислові замінники;
  • 3.2¹ — сигарети і цигарки, сигарили;
  • 3.3¹ — рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
• камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи;
• фактичних перевірок.

Верховна Рада 12.05.2022 ухвалила Закон (законопроєкт № 7360) щодо внесення чергових змін до ПКУ, якими передбачається:

1) відновити податковий обов’язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, у частині:

• дотримання строків реєстрації ПН і РК;
• подання податкової звітності;
• сплати податків;

2) відновити камеральні та документальні перевірки податкової звітності;

3) відновити відшкодування сум ПДВ з бюджету.

Цей Закон 13.05.2022 р. надіслано Президентові України на підпис. Він набере чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім змін до пп. 69.2 та 69.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які наберуть чинності з 02.06.2022 р.

Отже, з поверненням документальних перевірок у легітимне поле повернуться й перевірки дотримання вимог валютного законодавства.