Відповідь: Ключовим нормативним актом для відповіді на це запитання є Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII. Відповідно до ст.13 цього Закону в разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами вказаного строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Постановою правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у 120 календарних днів, які застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 (п.14² Постанови).

Це означає, що ТОВ – резидент, товар якого має бути поставлений нерезиденту – покупцю, не може бути експортером такого товару, оскільки виручка від покупця на його рахунок не надійде взагалі. Оплату товару, як видно із запитання, на користь ТОВ – продавця здійснює ФОП – резидент у гривнях.

Тому оптимальним варіантом у наведеній ситуації буде передати товар ФОПу по накладній чи за актом, отримати від ФОПа довіреність і здійснити експорт такого товару покупцеві – нерезиденту від імені ФОПа. У цьому разі експортер і отримувач валютної виручки (ФОП) збігатиметься в одній особі, що й усуне ризик порушення валютного законодавства.

Для такої операції можна:

1. Окрім договору купівлі-продажу/поставки укласти договір доручення між ФОПом (довіритель) та ТОВ (повірений) та оформити на підставі такого договору довіреність.
2. Включити в договір купівлі-продажу/поставки, укладеному між ТОВ і ФОПом, домовленість про здійснення представницьких функцій продавцем шляхом оформлення експорту товару на користь покупця ФОПа від імені такого ФОПа.

У такому разі зазначений шлях оформлення правовідносин не суперечитиме чинному законодавству. Податкових наслідків, окрім звичайних наслідків, пов’язаних з реалізацією ТОВ товарів, не виникатиме. Тобто ПДВ плюс дохід від реалізації у складі фінансового результату до оподаткування. При цьому покупцем в податковій накладній слід вказати самого ФОПа. Він же буде вказаний у видатковій накладній.

Звісно, можна оформити ці відносини й у більш складніший спосіб, наприклад укласти договір з ФОПом на користь нерезидента-покупця. Відповідно до ст.636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Можна ще здійснити заміну сторони у договорі між ФОПом і покупцем: ФОПа замінити на ТОВ. Або ж здійснити заміну сторони у договорі між ФОПом і ТОВ: ФОПа замінити на покупця – нерезидента.

Однак з урахування «валютної» і «експортної» складових зазначених правовідносин таке їх юридичне оформлення буде істотно ускладненим і таким, що погрожує потенційними конфліктами від найпростіших – необхідності пояснення працівникам банку і митниці суті такої складної схеми, до судових процесів з контролюючими органами внаслідок донарахування податків.