Якось в східній Австрії один винороб розповів таку історію: купив він нову бочку для виробництва вина, сплатив за неї з банківського рахунку та й прилаштував її до виробництва. А коли в січні наступного року здав прибуткову декларацію, отримав від податківців запит з проханням пояснити, як у нього так вийшло, що бочок для виробництва вина стало більше, а вина виготовлено не більше. Чому прибуток не зріс?

Слід віддати належне податківцям: їх задовольнило пояснення, що нова бочка була придбана на заміну старої, яка зіпсувалася.

Але ж сама суть запиту податківців вказує на те, що транспарентність життя платника податків рухається в бік ще більшої транспарентності. То чому українським платникам орієнтуватися на щось інше? Чому не варто очікувати, що податківці втратять свою «допитливість»? Швидше за все вони стануть ще більш допитливими, адже мають завдання виявляти те, що вони вважають податковим правопорушенням.

Податковий запит, підстави, строки відповіді

Як відомо, контролюючі органи працюють з податковою інформацією. Податковий кодекс для розуміння терміну «податкова інформація» відсилає до Закону України «Про інформацію» (пп14.1.171 ПКУ). А згідно із зазначеним Законом податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (ст.16).

Джерела податкової інформації перелічені у ст.72 ПКУ. І першим з них зазначена інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

• що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, інших звітних документах;
• про фінансово – господарські операції платників податків;
• про застосування РРО/ПРРО, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.

Відповідно до п.73.3. ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Підставами, що надають право контролюючому органу звернутися з відповідним запитом до платника податків є:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

• податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, та/або порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором;

8) в інших випадках, визначених ПКУ.

повний текст тут: https://egolovbuh.expertus.com.ua/10005111