Відносини, пов’язані з обставинами непереборної сили, є не такими вже й простими. Особливо під час війни. І це тому, що війна дійсно ускладнює деякі речі. Але важливо тут, як то кажуть, не списувати усе на війну. Ключовою у цьому разі є відповідь на запитання, як ті чи інші обставини вам заважали виконати свій обов’язок. Пояснимо.

У податкових відносинах щодо податкового обов’язку (а сплата податку таким є) слід виходити з так званих матеріально-правових і процесуальних факторів. Спочатку про перші, тобто такі фактори, які врегульовані в податковому законодавстві і дають право не нести відповідальність за неможливість виконання обов’язку, включаючи податковий.

Матеріально-правовий аспект

У підрозділі 10 р. XX Податкового кодексу України (document.vobu.ua/pku/, далі — ПКУ) є п.69.1, відповідно до якого у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Навздогін до цього пункту Мінфін своїм наказом від 29.07.2022 р. № 225 (document.vobu.ua/doc/14588) затвердив Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — Порядок).

І от в п.1 р. ІІ цього Порядку зазначені обставини, які унеможливлюють виконання платником податків податкових обов’язків, перелічені в 7-ми підпунктах. Так, у пп.7 йдеться про «інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально».

Якщо проаналізувати зазначений перелік обставин, то можна помітити, що усі вони пов’язані з так званими «технічними» перешкодами, тобто такими обставинами, які фізично перешкоджають виконати податковий обов’язок. Так у випадку, якщо підприємство має один банківський рахунок, ключі до якого збережені на сервері, а доступу до сервера немає через ракетний обстріл чи комендантську годину (пам’ятаєте, як її оголошували на кілька днів), то можна стверджувати, що платник податків «технічно» чи фізично не міг провести платіж на сплату податків.

А от якщо доступ до банківського рахунку є з іншого місця (ноутбук, який багато хто нині не залишає в офісі, а возить із собою, мобільний телефон…), то відсутність доступу до сервера, як підстава для неможливості виконання зобов’язання зі сплати податків, навряд чи задовольнить контролюючий орган.

Крім того, відповідно до пп.112.8.9 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Тож, наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) можна вважати обставиною, яка звільняє від сплати штрафу.

Другий аспект, процесуальний

Тут слід розуміти, що сам факт існування форс-мажорних обставин, що звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату податку, ще не є автоматичним звільненням від такої відповідальності. Оскільки в цьому разі існує висока ймовірність конфлікту з контролюючим органом, то існує також і висока ймовірність судового процесу. А суд вже має визначитися, кому вірити: платнику чи податківцям.

повний текст тут: https://gazeta.vobu.ua/archives/52549