Відповідь: По-перше, слід визначитися з тим, що означає словосполучення «підприємство тимчасово не здійснює діяльність».

Відповідно до пп.14.1.36. ст. 14 ПК України господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Проте у питанні йдеться не стільки про господарську діяльність, скільки про будь-яку діяльність, здійснювану підприємством. І швидше за все йдеться про те, що підприємство не виробляє продукцію, не продає її, не виконує роботи, не надає послуги.

Але ж є ще звітність, податки, зарплати бодай комусь: бухгалтеру, охороні, керівнику… Можливо навіть якась дебіторська заборгованість буде сплачена. Усе це означатиме рух коштів по банківському рахунку, зміну у складі активів підприємства, та врешті-решт – зміну у звітності, відміну її від попередньої. А зміна у звітності навряд чи свідчитиме про відсутність діяльності. Можливо, про відсутність реалізації товарів, робіт, послуг, але не про припинення діяльності, оскільки діяльність – це не лише продаж товарів, робіт, послуг. Наприклад, діяльність благодійних організацій взагалі не спрямована на продаж чогось та на отримання прибутку, але вона все ж залишається діяльністю.

Це все до того, що рух коштів по рахунку вже сам по собі означатиме здійснення діяльності підприємством.

Питання ж користування банківським рахунком врегульоване Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022  № 162. І в цій Інструкції закладено презумпцію права користуватися банківським рахунком допоки клієнт банку ним користується і допоки діє між ним і банком договір банківського рахунку і не порушує закон.

Згідно з п.123 Інструкції надавач платіжних послуг має право відмовитися від договору банківського рахунку/договору платіжного рахунку та закрити поточний/платіжний рахунок користувача, якщо:

1) немає операцій за рахунком користувача протягом трьох років підряд та залишку грошових коштів на поточному/платіжному рахунку;

2) є підстави, передбачені законодавством з питань фінансового моніторингу. Залишок коштів з поточного/платіжного рахунку користувача повертається користувачу в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу.

А згідно з п.124 Інструкції надавач платіжних послуг закриває поточний/платіжний рахунок юридичної особи-резидента, фізичної особи-підприємця (якщо немає залишку коштів на рахунку) також на підставі інформації, отриманої від контролюючих органів, та перевірки її в Єдиному державному реєстрі в порядку, визначеному законодавством України, про державну реєстрацію припинення юридичної особи/підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або самостійного виявлення таких відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Банк закриває поточний рахунок юридичної особи-резидента, що ліквідувалася (якщо є залишок коштів на рахунку), у порядку, передбаченому вище, а залишок коштів перераховує на балансовий рахунок для обліку коштів за недіючими рахунками.

Отже, допоки підприємство здійснює операції за рахунком і не порушує законодавства щодо відмивання грошових коштів, воно має право користуватися банківським рахунком.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді