Відповідь: Хоча в питанні йдеться загалом про юридичних осіб, зупинимося на товаристві з обмеженою відповідальністю, як на найпоширенішій в України організаційно-правовій формі, діяльність якого врегульована Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ).

Учасник ТОВ сам може припинити свій статус учасника у кілька способів:

• учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам (ст.21 Закону про ТОВ);
• внаслідок звернення стягнення на частку учасника в ТОВ (ст.22 Закону про ТОВ). Для такого звернення необхідним є наявність простроченого зобов’язання такого учасника бажано перед ТОВ або перед іншими учасниками чи навіть третіми особами;
• у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (ст.23 Закону про ТОВ);
• учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників (ст.24 Закону про ТОВ).

Усі ці випадки вимагають залучення нотаріуса та/або реєстратора, а також самого такого учасника або його довіреної особи (представника з нотаріально посвідченою довіреністю). Окрім третього варіанту.

Враховуючи, що учасник живий, але не може фізично прибути до нотаріуса та/або реєстратора, перелічені варіанти виходу учасника з ТОВ не є дієвими. Водночас, якщо такий учасник може виїхати в іншу країну (наприклад, з Херсонської через Крим можна виїхати в Грузію, Азербайджан, Вірменію…), то нотаріальні дії (заяву про вихід з ТОВ…) можна вчинити в українському консульстві у вказаних країнах, або ж навіть у місцевого нотаріуса з наступною легалізацією та перекладом відповідного документу (заяви про вихід, довіреності…).

Що ж стосується можливості виключення учасника з ТОВ, тобто позбавлення його статусу учасника поза його волею, то тут можливостей дещо менше. Наприклад, згідно зі ст.15 Закону про ТОВ якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо ж учасник ТОВ не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти, зокрема рішення про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу. Тож, якщо така заборгованість є, то сам факт її існування можна використати для досягнення такої мети, а саме позбутися учасника, що перебуває на ТОТ.

Закон про ТОВ не містить норм про інші підстави для виключення учасника з ТОВ, однак в ст.24 Закону про ТОВ (ч.13) врегульовано порядок обрахунку суми коштів, які виплачуються учаснику в разі його виключення з ТОВ. Окрім того, ст.100 Цивільного кодексу України також передбачає можливість виключення учасника з господарського товариства.

Тому як варіант, можна порадити прийняти загальними зборами учасників ТОВ рішення про виключення учасника з ТОВ з тієї підстави, що він, наприклад, отримав громадянство рф і лише це перешкоджає діяльності ТОВ. Таке рішення приймається без участі такого учасника, так само, як і реєстраційні дії не потребуватимуть його участі. Для такого варіанту доведеться пошукати нотаріуса чи реєстратора, який погодиться вчинити відповідні реєстраційні дії, оскільки після звільнення ТОТ, учасник, якого виключили, може мати бажання такі дії оскаржити в суді, а нотаріусу і реєстратору такий судовий процес ні до чого.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді