Відповідь: Згідно з п.42.1. ст.42 Податкового кодексу України податкові повідомлення – рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

За п.42.2. ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

А відповідно до п.42.4. ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Отже, якщо у контролюючого органу є вказані вище докази направлення ФОПу рішення про анулювання статусу платника єдиного податку, то в такому разі та обставина, що такий ФОП не отримав вказане рішення, не впливає на втрату зазначеного статусу спрощенця. Тобто слід вважати, що такий платник податків переведений на загальну систем оподаткування з 01.04.2023.

 

 

Щодо ПДВ.

 

Відповідно до п.180.1. ст.180 ПК України для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема:

1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 ПК України;

2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

А згідно з п.181.1. ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій особи з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПК України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

 

Згідно з п.297.1. ст.297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

 

Отже, перебуваючи в статусі платника єдиного податку, ФОП не має обов’язку сплачувати ПДВ незалежно від обсягу операцій та періоду часу. Інакше у разі переходу на сплату податків на загальних умовах, така особа втрачала би одразу й право не реєструватися платником ПДВ лише тому, що під час перебування на спрощеній системі оподаткування отримала дохід, що перевищує 1 млн. грн.

З цього висновку слід зробити інший, а саме: 12-місячний період, протягом якого обсяг операцій має не перевищувати суму в 1 млн грн., слід рахувати, починаючи з дати переходу на загальну систему оподаткування. Обсяг реалізації під час перебування на спрощеній системі оподаткування не повинен враховуватися в такому разі.

 

 

 

Щодо ЄСВ.

 

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно зі ст.7 цього ж Закону базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п.4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої статті 4 цього Закону є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

А для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього ж Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, слід дійти висновку про те, що у другому, третьому та четвертому кварталах 2023 року, тобто у періоді перебування на загальній системі оподаткування ФОП має сплачувати ЄСВ за ставкою 22% з бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

 

Однак, відповідно до п.9¹⁹. розділу VII вказаного Закону тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

 

Тож, з метою скористатися вказаною пільгою, додаток по ЄСВ у складі звітності не потрібно заповнювати і подавати.

 

Щодо вже поданого Додатку 1 по ЄСВ варто нічого не робити, якщо в ньому задекларовано 0 грн до сплати. Тобто фактично відбулося використання пільги.

 

 

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді