Відповідь: Згідно зі ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Тобто не майна чи речей, а саме прав і обов’язків (ст.1216 ЦКУ). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, яким є день смерті, і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦКУ).

У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

Отже, частка учасника, який помер, не розподіляється автоматично між іншими учасниками, а переходить його спадкоємцю/спадкоємцям. І лише якщо спадкоємці не виявили свого бажання успадкувати частку померлого, ТОВ може прийняти рішення про виключення померлого учасника з ТОВ.

Закон не врегульовує, яким чином має вчинити ТОВ щодо частки такого учасника, виключеного з ТОВ. Очевидно, що за аналогією закону слід розглядати таку ситуацію як вихід учасника з ТОВ. Тим більше, що згідно з ч.14 ст.24 «Вихід учасника з товариства» Закону про ТОВ правила цієї статті застосовуються також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику (у нашому випадку – спадкоємцю) вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов (у нашому випадку – спадкоємця), та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства (спадкоємцям), вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Зазначені положення застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов’язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.

Як було зазначено виплаті спадкоємцю підлягає вартість майна, пропорційна частці учасника, якого виключають з ТОВ. А тому враховувати в цьому разі доведеться саме таку вартість, а не внесок до статутного капіталу та нерозподілений прибуток.

Стосовно прав учасників ТОВ слід виходити з того, що згідно зі ст.5 Закону про ТОВ вони мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому Законом про ТОВ та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Отже, спадкоємець може набути прав учасника, якщо вирішить вступити в ТОВ, або ж отримає права учасника, що йому належать при виході з ТОВ.

У другому випадку спадкоємець отримає вартість майна ТОВ, пропорційну його частці у розмірі 25,29%. Якщо станом на момент смерті учасника йому були нараховані але не виплачені дивіденди, то спадкоємець успадкує право на їх отримання.

Статутний капітал в цьому випадку має бути перерозподілений між учасниками, що залишилися. Тобто їх частки мають змінитися.

Відповідно до ч.2. ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення або виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов’язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі.

Тож у такому разі новий (зменшений) розмір статутного капіталу має бути розподілений пропорційно до розмір часток учасників до зменшення.

Отже новий розмір статутного капіталу складатиме 100%-25,29%=74,71%.

Частка учасника 1 в ньому складатиме 50,58% / 74,71% = 67,70%, а частка учасника 2 відповідно: 24,13% / 74,71% = 32,30%

Таким чином, співвідношення часток учасника 1 і учасника 2 має зберегтися. А частка померлого учасника буде розподілена між тими, що залишилися з дотриманням співвідношення їх часток.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді