EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство здійснює продаж нових автомобілів . Клієнт фізична особа хоче придбати автомобіль. Розглядає купівлю частково в кредит. І хоче, щоб автомобіль був оформлений на дружину. Тобто на нього банк видає кредит 60% вартості, 40% він вносить на наш розрахунковий рахунок, а оформити автомобіль хоче на дружину. Як бути в цій ситуації, договір тристоронній.
Чи не буде виникати в дружини додаткове благо, яке оподатковується податком?
Якщо так, то ми виступаємо податковим агентом?
Якщо ні, як ми повинні підтвердити і чи повинні їх ступінь споріднення?
Відповідь: Звісно, що у цій ситуації краще було би показати такий договір фахівцю у галузі цивільного, сімейного та податкового права, щоб оцінити наслідки такого договору. Але виходитимемо з того, що є.
Відповідно до ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Згідно зі ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
А відповідно до ст.61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, авто, що реєструється на дружину, належить обом з подружжя на праві спільної сумісної власності. Так само, як і кошти, які спрямовуватимуться на погашення кредиту і сплату відсотків, вважатимуться коштами, що належать подружжю на праві спільної сумісної власності.
У такій ситуації взагалі відсутня потреба укладати тристоронній договір, оскільки достатньо було би в ньому вказати покупця – дружину і продавця – автосалон. Продавець у цьому випадку приймав би оплату від чоловіка з такими самими наслідками, що й прийняття оплати від дружини.
Відповідно до п.14.1.47. ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
У випадку, коли авто реєструється на дружину, тобто потрапляє у спільну сумісну власність подружжя, а виплату частини його вартості здійснює чоловік, так само як і виконує зобов’язання за кредитним договором також чоловік, і все це здійснюється в межах спільної сумісної власності подружжя, тобто подружжя у цьому випадку виступає як одне ціле, як один і той самий власник, стверджувати про виникнення додаткового блага підстав немає.
А тому такий договір слід вважати не тристороннім, а двостороннім, у дружини не виникає додаткового блага, а автосалон, який передає у власність дружини авто, не є податковим агентом.
Проте такому автосалону слід до договору купівлі-продажу авто додати копію паспортів дружини і чоловіка, та копію свідоцтва про одруження.
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді